Посольство України в Чеській Республіці

Київ 04:39

В Сенаті Парламенту Чеської Республіки відбулася конференція на тему: "Сталінський Голодомор в Україні 1932-1933: приховувана війна на знищення Українського народу"

04 червня 2019, 21:54

4 червня в Сенаті Парламенту Чеської Республіки під патронатом заступниці Голови Сенату Парламенту ЧР Мілуше Горської відбулася організована Посольством України в Чехії міжнародна конференція на тему «Сталінський Голодомор в Україні 1932-1933: приховувана війна на знищення українського народу».

Відкрили конференцію голова міжпарламентської групи дружби Павел Жачек, посол України в Чехії Євген Перебийніс та заступник голови Палати депутатів Парламенту ЧР Войтєх Пікал.

Є.Перебийніс у своєму виступі зосередився на основних віхах української історії 1920-1930-х років, коли комуністичне керівництво в СРСР вирішило якщо не повністю ліквідувати українську націю, так завдати їй такого удару, від якого неможливо оговтатись, який би деморалізував та послабив її на стільки, аби вона більше ніколи не чинила опір, стала слухняним виконавцем примх режиму. Удари були підступними, спрямованими до найболючіших місць – української мови, української культури. Тотальна русифікація мала на меті стерти пам’ять, переписати історію. Найсильнішим ударом стала ідея вбивати український народ, штучно викликаним голодом.

Є.Перебийніс нагадав, що у 2007 році Палата депутатів Чеської Республіки у своїй резолюції засудила Голодомор в Україні в 1932-1933 роках як злочин сталінського режиму проти української нації та закликав Сенат і Палату депутатів Парламенту Чеської Республіки визнати Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу.

Наприкінці свого виступу посол зазначив, що гібридна війна, яку Росія зараз веде проти України не виникла сьогодні. Цілі Кремля залишаються тими ж – знищити Україну, український народ, українську мову або хоча б поставити українську націю на коліна, аби ніколи більше не дозволила собі думати  про свою незалежність, незалежну державу. Нинішня війна на Донбасі є прямим продовженням Голодомору. Адже саме Донбас був одним з регіонів, який внаслідок Голодомору зазнав найбільших втрат, і саме сюди, замість українців, яких закатували голодом, Москва організовано переселила представників «руського міру».

За словами Посла, істина про Голодомор 1932-1933 років в Україні може допомогти цивілізованому світу краще зрозуміти сучасні гібридні загрози.

Заступник голови Палати депутатів Войтех Пікал у своєму виступі зазначив, що Голодомор в Україні 1932-1933 років є страшною трагедією 20-го століття, яку ми не повинні забувати.

З української сторони доповідями виступили: заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак та директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут. З чеської сторони доповіді представили: історик Інституту міжнародних студій факультету соціальних наук Карлового університету та науковий співробітник Інституту новітньої історії Академії наук Чеської Республіки Даніела Коленовська, історик-україніст, науковий співробітник Інституту міжнародних студій факультету соціальних наук Карлового університету Богдан Зілинський та історик-україніст, науковий співробітник Інституту з вивчення тоталітарних режимів Давід Свобода.

Учасниками було детально проаналізовано причини та наслідки Голодомору, методи, якими діяли комуністи,  представлено архівні докази здійсненого комуністичною партією СРСР злочину Голодомору, проаналізовано з наукової точки зору поняття геноциду, ставлення чехословацької громадськості до подій в Україні 1932-1933 років.

В.Тиліщак детально зупинилися на питанні: «Чому став можливим Голодомор?», передумовах, що його спричинили, методах, якими діяли комуністи, реалізовуючи свій страшних задум. За словами В.Тиліщака, втрата незалежності у боротьбі із більшовицьким агресором стала першою передумовою, яка зробила можливим Голодомор та інші злочини тоталітарного режиму. В Україні, яка мала досвід власної державності у 1917–1921 роках, комуністичний режим наразився на найбільший опір процесам колективізації та встановлення контролю над кожним мешканцем. Тут була потужна національна еліта й економічно незалежне та національно свідоме селянство, які усіляко противились комуністичному режиму. На Україну припадало більше половини усіх повстань та спротивів в СРСР. Зокрема,  упродовж 1930-го за підрахунками чекістів, в Україні відбулось понад 4 000 масових виступів. Кількість учасників тих протестів історики оцінюють у понад 1 млн 200 тис селян. Влада на чолі зі Сталіним сприймала спротив українців як реальну загрозу існуванню СРСР. Для її усунення та приборкання було обрано жахливий інструмент – убивство голодом. Проте, не зважаючи на пережиті українцями жахіття, що залишили глибоку рану в кількох поколінь українців, сталінський режим не зумів досягнути головного – Україну не було зламано. Серед мільйонів поламаних людських доль, були й мільйони тих, хто не втратив людської гідності і віри. Підсумком незламності Українського народу стало відновлення незалежності України у 1991 році.

Д.Коленовська проаналізувала економічну ситуацію Радянського Союзу у 1921-1933 роках та неефективність здійснюваної Сталіним економічної політики, що призвела до суттєвих скорочень в багатьох секторах економіки та не досягнення показників часів НЕПУ. За її словами, метою першого п'ятирічного плану було вилучення ресурсів з радянського сільського господарства на користь швидкої індустріалізації та будівництва важкої промисловості. Купуючи за кордоном технології, Радянський Союз розраховувався експортом зерна, засобами одержання якого була колективізація, яку Сталін наприкінці 1929 р. інтерпретував як безпосередній інструмент знищення куркулів як класу.

Д.Коленовська навела слова Енн Епплбаум про те, що сталінська політика колективізації мала антиукраїнський характер, її метою було припинення українізації.

За словами Д.Коленовської, розкуркулення та колективізація призводили до стрімкої урбанізації Радянського Союзу, міста якого не були пристосовані до суттєвого збільшення міського населення. Відсутність будинків для робітників та належних соціально-побутових умов породжували злочинність, алкоголізм, зниження трудової моралі та продуктивності праці. Сталінська господарська політика замість процвітання суспільства утверджувала диктатуру, породжуючи величезний репресивний апарат.

Давід Свобода проаналізував з наукової точки зору поняття геноциду, трактування цього поняття різними науковцями. За його словами, поняття геноциду має ширше трактування, ніж це записано в  Конвенції ООН 1948 року. На його думку, Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом не у вузькоетнічному розумінні, а соціально-політично-етнічному розумінні.

Богдан Зілинський дослідив реакцію офіційних кіл та ЗМІ тодішньої Чехословаччини на події Голодомору. За його словами, не зважаючи на небайдужість української діаспори Чехословаччини до трагічних подій в Україні, їй не вдалося достукатися до політикуму та широких кіл чеської громадськості, що може бути пов’язане як з тим, що президент Чехословаччини Томаш Гарріг Масарик, який завжди був прихильним до України та українців, відійшов від справ, був хворим, а інших, прихильних до українців політиків не виявилося, так і з мовчанням ЗМІ Чехословаччини, які чи то навмисне замовчували ситуацію, чи то не розуміли того, що відбувалося в СРСР.

А.Когутом було висвітлено три теми, а саме: що знали іноземні дипломати про Голодомор в Україні у 1932-1933 роках; як репресували демографів, які не сфальсифікували перепис 1937 року та про те, що робила КГБ, щоб заперечити факт масового вбивства голодом, здійсненого за вказівками більшовиків, приховати інформацію про масовий штучний голод в Україні у 1932-1933 роках. На прикладах архівних матеріалів, що  зберігаються сьогодні в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, він показав, що замовником злочину Голодомору була комуністична партія, а ключовими виконавцями цього злочину були в першу чергу комуністичні спецслужби.

На завершення конференції відбувся перегляд підготовленої Українським інститутом національної пам’яті у співпраці з МЗС України виставки «Україна 1932-1933: геноцид голодом», яка триватиме у приміщенні Сенату Парламенту ЧР до 17 червня 2019 року.

Останні новини

Посол Євген Перебийніс представив роботу Посольства із впорядкуванням українських місць пам'яті в Чехії | 27 грудня 2019, 18:39

27 грудня в приміщенні Посольства України в Чехії відбулася презентація електронного каталогу українських місць пам'яті на території Чеської Республіки за участі Посла Євгена Перебийноса та активістів громадської організації "Український меморіал": дослідниці Ганни Величко та розробника сайту Романа Міщенка.

Українські дипломати вшанували пам'ять послів УНР у Чехії | 22 грудня 2019, 14:01

До Дня працівників дипломатичної служби, який відзначається 22 грудня, працівники Посольства України в Чехії поклали квіти на могили 10 українських дипломатів періоду УНР на цвинтарях у Празі та в Подєбрадах. 

У Празі відзначили найкращих перекладачів української літератури на чеську мову | 07 грудня 2019, 12:48

6 грудня, у п’ятницю, в Посольстві України в Чехії підбили підсумки третього конкурсу серед перекладачів художньої української літератури на чеську мову, який спільно проводять Чеська асоціація україністів, Спілка перекладачів Чехії та Посольство України в Чехії за фінансової підтримки МЗС України та Prague Education Center. Конкурс допомагає не просто популяризувати українську мову та літературу в Чехії, а також розширює коло перекладачів-україністів, які цікавляться Україною, говорять українською та намагаються познайомити своїх співвітчизників з нашої країною через її літературу.

Нагородження переможців Третього конкурсу перекладачів з української на чеську мову | 02 грудня 2019, 18:04

У п’ятницю, 6 грудня, о 18:00 в приміщенні Посольства України в Чехії відбудеться урочиста церемонія нагородження переможців Перекладацького конкурсу з чеської мови на українську.