Порядок перетинання державного кордону України неповнолітніми громадянами України регулюється Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (далі - Правила).

Відповідно до п.4 Правил, виїзд з України громадян,  які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:

1) за  нотаріально  посвідченою  згодою  другого з батьків із зазначенням у ній  держави  прямування  та  відповідного  часового проміжку   перебування  у  цій  державі,  якщо  другий  з  батьків відсутній у пункті пропуску;

2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:

- якщо другий  з   батьків   є   іноземцем   або   особою   без громадянства,  що  підтверджується  записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;

- якщо у паспорті громадянина України для виїзду за  кордон,  з яким   перетинає   державний  кордон  громадянин,  який  не  досяг 16-річного віку,  або  проїзному  документі  дитини  є  запис  про вибуття  на  постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у  дипломатичному  представництві або консульській установі України за кордоном;

- у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій:

а) свідоцтва про смерть другого з батьків;

б) рішення суду про  позбавлення  батьківських  прав  другого  з батьків;

в) рішення суду   про   визнання   другого  з  батьків  безвісно відсутнім;

г) рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

д) рішення суду  про  надання  дозволу  на   виїзд   з   України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

е) довідки про народження дитини,  виданої  відділом  реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно  до  частини  першої  статті 135  Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

Так, це заява особи про те, що вона станом на цей час не перебуває у зареєстрованому шлюбі (заява про шлюбну спроможність), підпис якої засвідчено в установленому порядку консульською посадовою особою.

Така дія вчиняється у консульському відділі в понеділок, середу або п’ятницю з 08:00 до 11:00 по номерку, отриманому у системі реєстрації відвідувачів «Нотаріальні дії – Засвідчення підпису на заяві».

Для вчинення згаданої нотаріальної дії можна також зареєструватися на прийом через Інтернет на веб-сторінці  дипустанови.

З собою слід мати оригінал та копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, підтвердження про реєстрацію в ЧР та свідоцтво про розірвання шлюбу або рішення суду у випадку, якщо раніше перебували у шлюбі.

Бланк заяви можна завантажити за активним посиланням (заява про шлюбну спроможність).

Нотаріальна дія вчиняється консульськими посадовими особами у день подання документів.

Сума консульського збору складається з послуг технічного характеру та засвідчення підпису на заяві, які можна переглянути у розділі Тарифи консульського збору.

Відповідно до розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі – Положення) фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася Облікова картка та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому  органу Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (додаток 2 до Положення), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство.

Іноземці та особи без громадянства для реєстрації додають до Облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Фізична особа подає Облікову картку до контролюючого органу за своїм місцем проживання або за власним бажанням – до  контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.  Фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, подає Облікову картку до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Облікова картка фізичної особи може бути подана через законного представника чи уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається), та її копії. 

Облікові картки фізичних осіб віком до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається  протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами  населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу.

У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до десяти робочих днів.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, може бути виданий законному представнику чи уповноваженій особі за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням),  а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – громадян України, які виїхали за її межі і не можуть особисто прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надісланий до дипломатичного представництва або консульської установи України за місцезнаходженням громадянина України за кордоном. 

У разі якщо фізична особа не досягла шістнадцяти років, або фізична особа є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

Нормативно-правові акти: Податковий кодекс України; Наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків».

Джерело - офіційна веб-сторінка Державної фіскальної служби України: http://sfs.gov.ua

Іноземні офіційні документи користуються доказовою силою офіційних документів на території України:

1. За умови їх засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів.

• відповідно до частини другої статті 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, дотримання процедури проставлення апостиля не може вимагатися державами-учасницями Конвенції, якщо існують угоди між двома або декількома державами, які відміняють або спрощують дану процедуру або звільняють сам документ від легалізації;

2. Без будь-якого додаткового засвідчення, якщо вони складені на території держави, з якими Україна має відповідні дво- або багатосторонні договори.

Інформація щодо застосування міжнародних договорів України про правову допомогу в частині, що стосується скасування вимоги легалізації офіційних документів, виданих компетентними органами Договірних Сторін, міститься у листі Міністерства юстиції України.

3. За умови наявності консульської легалізації, якщо вони складені на території держав, з якими Україна не має вищезазначених договорів.