Порядок перетинання державного кордону України неповнолітніми громадянами України регулюється Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (далі - Правила).

Відповідно до п.4 Правил, виїзд з України громадян,  які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:

1) за  нотаріально  посвідченою  згодою  другого з батьків із зазначенням у ній  держави  прямування  та  відповідного  часового проміжку   перебування  у  цій  державі,  якщо  другий  з  батьків відсутній у пункті пропуску;

2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:

- якщо другий  з   батьків   є   іноземцем   або   особою   без громадянства,  що  підтверджується  записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;

- якщо у паспорті громадянина України для виїзду за  кордон,  з яким   перетинає   державний  кордон  громадянин,  який  не  досяг 16-річного віку,  або  проїзному  документі  дитини  є  запис  про вибуття  на  постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у  дипломатичному  представництві або консульській установі України за кордоном;

- у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій:

а) свідоцтва про смерть другого з батьків;

б) рішення суду про  позбавлення  батьківських  прав  другого  з батьків;

в) рішення суду   про   визнання   другого  з  батьків  безвісно відсутнім;

г) рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

д) рішення суду  про  надання  дозволу  на   виїзд   з   України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

е) довідки про народження дитини,  виданої  відділом  реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно  до  частини  першої  статті 135  Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

Так, це заява особи про те, що вона станом на цей час не перебуває у зареєстрованому шлюбі (заява про шлюбну спроможність), підпис якої засвідчено в установленому порядку консульською посадовою особою.

Для вчинення згаданої нотаріальної дії необхідні зареєструватися на на прийом через Інтернет на веб-сторінці  дипустанови на консульську дію "Засвідчення підпису".

З собою слід мати оригінал та копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, підтвердження про реєстрацію в ЧР та свідоцтво про розірвання шлюбу або рішення суду у випадку, якщо раніше перебували у шлюбі.

Бланк заяви можна завантажити за активним посиланням (заява про шлюбну спроможність).

Нотаріальна дія вчиняється консульськими посадовими особами у день подання документів.

Сума консульського збору складається з послуг технічного характеру та засвідчення підпису на заяві, які можна переглянути у розділі Тарифи консульського збору.

Відповідно до розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі – Положення) фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася Облікова картка та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому  органу Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (додаток 2 до Положення), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство.

Іноземці та особи без громадянства для реєстрації додають до Облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Фізична особа подає Облікову картку до контролюючого органу за своїм місцем проживання або за власним бажанням – до  контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.  Фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, подає Облікову картку до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Облікова картка фізичної особи може бути подана через законного представника чи уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається), та її копії. 

Облікові картки фізичних осіб віком до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається  протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами  населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу.

У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до десяти робочих днів.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, може бути виданий законному представнику чи уповноваженій особі за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням),  а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – громадян України, які виїхали за її межі і не можуть особисто прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надісланий до дипломатичного представництва або консульської установи України за місцезнаходженням громадянина України за кордоном. 

У разі якщо фізична особа не досягла шістнадцяти років, або фізична особа є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

Нормативно-правові акти: Податковий кодекс України; Наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків».

Джерело - офіційна веб-сторінка Державної фіскальної служби України: http://sfs.gov.ua

Іноземні офіційні документи користуються доказовою силою офіційних документів на території України:

1. За умови їх засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів.

• відповідно до частини другої статті 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, дотримання процедури проставлення апостиля не може вимагатися державами-учасницями Конвенції, якщо існують угоди між двома або декількома державами, які відміняють або спрощують дану процедуру або звільняють сам документ від легалізації;

2. Без будь-якого додаткового засвідчення, якщо вони складені на території держави, з якими Україна має відповідні дво- або багатосторонні договори.

Інформація щодо застосування міжнародних договорів України про правову допомогу в частині, що стосується скасування вимоги легалізації офіційних документів, виданих компетентними органами Договірних Сторін, міститься у листі Міністерства юстиції України.

3. За умови наявності консульської легалізації, якщо вони складені на території держав, з якими Україна не має вищезазначених договорів.

ПОРЯДОК ПРОСТАВЛЕННЯ АПОСТИЛЯ В УКРАЇНІ

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про надання повноважень на проставлення апостилю, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», апостиль проставляє:

• Міністерство освіти  і  науки  -  на  офіційних   документах, виданих Міністерством освіти і науки, центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, їх територіальними органами, закладами освіти, підприємствами,  установами і організаціями, які надають послуги у сфері освіти і науки або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг. До таких документів відносяться:
  • дипломи про освіту;
  • сертифікати про присвоєння вчених звань;
  • атестати, довідки з навчальних закладів, навчальні плани та інші.

Міністерство юстиції - на документах, що видаються органами юстиції, судами, державними архівними установами, органами виконання покарань та пробації; а також на документах, що оформляються нотаріусами України. До таких документів відносяться:

• свідоцтва, видані органами державної реєстрації актів цивільного стану;
• витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
• архівні довідки;
• документи, які засвідчені нотаріусами, судові рішення та довідки.

Міністерство внутрішніх справ – на документах, що видаються Міністерством внутрішніх справ та його територіальними органами з надання сервісних послуг, крім документів, що стосуються сфери освіти і науки. До таких документів відносяться:

• Витяги з інформаційно-аналітичної системи «облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості (т.з. Довідки про відсутність судимості).

Державна міграційна служба– на документах, що видаються Державною міграційною службою, її територіальними органами та територіальними підрозділами, що стосуються сфери міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній  (незаконній) міграції, громадянства, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. До таких документів відносяться:

• Довідки/витяги з Єдиного державного демографічного реєстру та інші.

Державна податкова служба– на документах, що видаються Державною податковою службою та її територіальними органами. До таких документів відносяться:

• Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України;
• Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків та інші.

Міністерство закордонних справ - на всіх інших видах документів.

Процедура проставлення апостилю на офіційних документах, складених на території України і призначених для використання на території інших держав, регулюється Правилами.

Апостиль не проставляється:

• на документах, виданих закордонними дипломатичними установами України;
• на адміністративних документах, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Для проставлення апостиля в МЗС України необхідно подати:

• оригінал заповненої Заяви на засвідчення документа/ів (zayava-apostil.xls, 49.15 Кб)
• оригінал документа, який підлягає засвідченню апостилем;
• копія 1-шої сторінки паспорта заявника з персональними даними;
• оригінал квитанції банківської установи про оплату послуг за проставлення апостиля;
• (лише для юридичних осіб) лист-звернення (від імені юридичної особи за підписом її керівника на адресу ДКС МЗС України з проханням засвідчити апостилем документи із зазначенням в тексті такого листа: переліку документів, що надсилаються для засвідчення, країни призначення використання таких документів, ПІБ представника, уповноваженого на засвідчення апостилем документів в МЗС України).

ТЕРМІНИ ВЧИНЕННЯ ТА КОНСУЛЬСЬКИЙ ЗБІР

26.11.2021 набули чинності зміни до Положення про консульський збір

Відповідно до Наказу МЗС від 10.11.2021 № 505, для проставлення апостиля у Департаменті консульської служби і представництвах МЗС на території України встановлюються такі строки вчинення консульських дій:

• у звичайному порядку – у строк до 10 робочих днів з дня отримання необхідних документів і сплати консульського збору;
• у терміновому порядку – у строк до 5 робочих днів з дня отримання необхідних документів і сплати консульського збору.
• у разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа або виникнення сумніву щодо достовірності документа - строк розгляду може бути продовжено до 20 робочих днів.

1 липня 2018 року змінено тарифи консульського збору та реквізити оплати

Згідно з Положенням про консульський збір України, затвердженим наказом Міністерства закордонних справ України 23 квітня 2018 року за №182, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 травня 2018 року за № 610/32062, плата за проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, становить, для:

• громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства – 150 гривень;
• юридичних осіб – 450 гривень.

За оформлення документів у терміновому порядку (до 5 робочих днів) стягується подвійний тариф консульського збору.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

1. Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (див. також актуальний статус членства, англ.мовою).
2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів».
3. Наказ МЗС України, Мінюсту України, Міносвіти і науки України «Про затвердження Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав».
4. Положення про консульський збір України, затверджене наказом Міністерства закордонних справ України.

1. 
   

   22 грудня 2003 року для України набула чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (1961 р.)

   Офіційні документи, які будуть використовуватись на території держав-учасниць Конвенції, мають засвідчуватися спеціальним штампом «Apostille» (далі – апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій був складений документ.

   Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).

   Відповідно до частини другої статті 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, дотримання процедури проставлення апостиля не може вимагатися державами-учасницями Конвенції, якщо існують угоди між двома або декількома державами, які відміняють або спрощують дану процедуру, або звільняють сам документ від легалізації.

   У зв’язку із набуттям чинності для України Гаазької конвенції зміни у порядку засвідчення документів сталися у відносинах лише із тими державами, які є членами цієї Конвенції і з якими до цього часу застосовувалась консульська легалізація. 

   Конвенція не поширюється:

   • на документи, складені дипломатичними або консульськими установами;
   • на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

2. Інформацію стосовно держав, які є членами Конвенції, можна отримати на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права.

ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

Консульська легалізація офіційних документів регулюється:

• Віденською конвенцією «Про консульські зносини»;
• Законодавством України;
• Міжнародними договорами.

ЛЕГАЛІЗАЦІЇ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ

• документи й акти, які суперечать законодавству України або можуть за своїм змістом завдати шкоди інтересам України, або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян;
• оригінали, копії та фотокопії паспортів, військових квитків, трудових книжок, документів, що мають характер листування, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчення водія, посвідчення особи, нормативно-правові акти та роз’яснення щодо їх застосування;
• документи, видані органами та посадовими особами з перевищенням їх повноважень.
• У разі виникнення сумніву в тому, що представлені документи відповідають законам України або держави перебування, консульська посадова особа має право звертатись до компетентних органів відповідної держави або до відповідних органів в Україні за офіційним роз’ясненням.

ЗАСВІДЧЕННЯ В ПОРЯДКУ КОНСУЛЬСЬКОЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ

При поданні офіційних документів на консульську легалізацію:

• фізичні особи подають документ, який посвідчує особу, та заяву на вчинення консульської легалізації;
• юридичні особи подають лист-звернення про вчинення консульської легалізації.

У разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи подається доручення або інший документ, що підтверджує повноваження діяти від імені цих осіб.

За консульську легалізацію справляється консульський збір.

Департамент консульської служби МЗС України, у відповідності до положень:

• Віденської конвенції про консульські зносини, 
• Консульського статуту України, 
• Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні та за кордоном,

здійснює легалізацію документів, виданих офіційними установами України i призначених для використання за кордоном:

• оригінали офіційних документів нового українського зразка, видані органами державної реєстрації актів цивільного стану, які засвідчені обласним управлінням юстиції тієї області, де вони видані, управлінням юстиції АР Крим, міським управлінням юстиції міст Києва та Севастополя, Центральним та Лівобережним відділом РАЦС м. Києва;
• оригінали документів про освіту міжнародного зразка легалізуються у супроводі листа-звернення вищого навчального закладу, що видав документи, засвідченого у мiнiстерствi, яке курує відповідний навчальний заклад;
• документи, засвідчені або видані нотаріусами, після їх оформлення в Міністерстві юстиції України (за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, 1 поверх, – Департамент державної реєстрації та нотаріату).

Після легалізації в Департаменті консульської служби офіційні документи повинні бути засвідчені в дипломатичному представництві тієї країни, де вони будуть використовуватись.

Департамент консульської служби легалізує офіційні документи, крім документів комерційного характеру, складені і засвідчені на території іноземних держав органами державної влади, які уповноважені підтверджувати їх дійсність, і призначені для використання в Україні за умови їх засвідчення в МЗС країни походження документа та її дипломатичного представництва в Україні в установленому порядку.

При поданні офіційних документів на консульську легалізацію

• Фізичні особи подають паспорт та заповнюють заяву на вчинення консульської легалізації. В разі необхідності подати на легалізацію документи, що належать або виписані на ім’я іншої особи, заявник повинен надати засвідчену нотаріусом довіреність від власника документів.
• Юридичні особи подають лист-звернення (бланк установи повинен містити реквізити та печатку), в якому зазначаються: перелік документів, що подаються на легалізацію.

ПОРЯДОК ВИТРЕБУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ УСТАНОВЛЮЄТЬСЯ

Законом України «Про інформацію».

Інструкцією про порядок витребування документів соціально-правового характеру для громадян України, іноземців та осіб без громадянства.

Положенням про консульський збір України.

ВИТРЕБУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ З-ЗА КОРДОНУ

Порядок витребування документів передбачає заповнення анкет, що надсилаються заявникам на їх письмове звернення.

Витребування документів з країн СНД (свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану, документи про освіту, архівні довідки про робочий стаж та інші) здійснюється Головним управління юстиції Мін’юсту України в АР Крим, головними управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які визначені Міністерством юстиції, які уповноважені на здійснення безпосередніх зносин з відповідними уповноваженими органами країн СНД.

• зразок анкети з витребуванню документів з-за кордону ( .doc , 49.15 Кб )

ВИТРЕБУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ З УКРАЇНИ

З питань витребування документів з України особи, якi проживають за кордоном, звертаються до дипломатичних представництв та консульських установ України в країнi перебування для оформлення відповідного запиту в Україну.

Запити щодо витребування документів можуть надсилатися громадянами безпосередньо на адреси архівних установ України. Про результати розгляду таких звернень громадян інформують дипломатичні представництва та консульські установи України.

Для витребування документів з України через Посольство потрібно надати наступні документи:

• Підтвердження запису на прийом;
• Паспорт громадянина України для виїзду за кордон та копію його першої сторінки;
• Заповнену анкету щодо кожного документа, у 3-х примірниках;
• Квитанцію про сплату 51 гривні державного мита на рахунок Держказначейства (якщо витребуваний документ слід засвідчити апостилем);
• Квитанція про сплату консульського збору у сумі 18 євро. Консульський збір можна сплатити на місці банківською карткою. Слід мати на увазі, що сплата сплата консульського збору на місці готівкою неможлива.
  
  
  

ВИТРЕБУВАННЯ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ

На пiдтвердження фактiв, що пiдлягають реєстрацiї в органах державної реєстрацiї актiв цивільного стану, цими установами видаються належним чином засвiдченi свiдоцтва, якi мiстять основнi данi про особу, або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Повторнi свiдоцтва видаються особам, на яких складено актовий запис цивільного стану, а повторнi свiдоцтва про народження дiтей можуть видаватися їх батькам i усиновителям.

Повторнi свiдоцтва про народження дiтей, якi не досягли 18 рокiв, можуть також видаватися опiкунам, пiклувальникам i представникам закладу  охорони  здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина. Особам, яким виповнилося 16 рокiв, повторнi свiдоцтва можуть видаватися при наявностi паспорта.

Свідоцтва про народження дітей повторно видаються їх батькам і усиновителям незалежно від віку дитини. Особi, позбавленiй батькiвських прав, повторнi свiдоцтва про народження дiтей не видаються. При видачi повторного свiдоцтва про народження вiдомостi про батькiв наводяться у повнiй вiдповiдностi з даними актового запису про народження.

Повторнi свiдоцтва про смерть видаються лише родичам померлого (дiтям померлого, в тому числi й усиновленим, другому з подружжя, братам i сестрам померлого, дiду i бабi померлого як з боку батька, так i з боку матерi).

Родиннi вiдносини повиннi бути пiдтвердженi документально.

Повторнi свiдоцтва про шлюб, який припинено, не видаються. В цьому разi на прохання заявникiв видається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану.

Витяги з Державного реєстру актів цивільного стану видаються, як особам, щодо яких складено актовий запис, так і родичам по прямій висхідній та низхідній лінії, а також усиновителям, опікунам та пiклувальникам. Документи про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно можуть видаватись на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

В заявi про видачу повторного свiдоцтва зазначаються: прiзвище, ім’я, по батьковi та адреса заявника; прiзвище, ім’я, по батьковi особи, вiдносно якої запитується свiдоцтво; яке необхiдне свiдоцтво; коли i яким органом державної реєстрацiї актiв цивільного стану складено актовий запис цивільного стану; мета запиту повторного свідоцтва.

Якщо запитується свідоцтво про народження, додатково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові батьків. При витребуванні свідоцтва про шлюб або розірвання шлюбу зазначається також з ким зареєстровано чи розірвано шлюб.

У разі необхідності засвідчити витребуваний документ штампом "АПОСТИЛЬ", просимо врахувати, що 05.03.2025 набрав чинності Закон України від 16.01.2025 № 4225-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень» (далі – Закон), яким були внесені зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України, зокрема, плату за проставлення апостиля було віднесено до доходів загального фонду Державного бюджету України. У цьому зв’язку були змінені реквізити рахунку, відкритого в Державній казначейській службі України.

Окрім цього, Казначейство підтвердило актуальність реквізитів свого валютного рахунку, відкритого в Акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» для зарахування надходжень до загального фонду Державного бюджету України в іноземній валюті. Водночас Казначейство наголосило на необхідності зазначення в платіжних дорученнях в іноземній валюті у полі «Деталі платежу» (Details of payment) коду класифікації доходів державного бюджету 22012500 «Плата за надання адміністративної послуги за проставлення апостиля» при сплаті заявником державного мита за проставлення апостиля.

Принагідно нагадуємо, що реквізити валютного рахунку Казначейства розміщені на його сайті у розділі «Діяльність» за посиланням: https://www.treasury.gov.ua/diyalnist/rekviziti-valyutnih-rahunkiv. 

Актуальний перелік банків-кореспондентів АТ «Державний експортноімпортний банк України» розміщено на його сайті у розділі «Корпоративному бізнесу - Розрахунково-касове обслуговування – міжнародні розрахунки та операції з іноземною валютою» за посиланням: https://www.eximb.com/ua/business/corporate/corporate-rozrahunkovo-kasove-obslugovuvannya/corporate-mizhnarodni-rozrahunky-ta-operacii/corporate-perelik-bankiv-korespondentiv/

ТАРИФИ КОНСУЛЬСЬКОГО ЗБОРУ

Тарифи консульського збору встановлені відповідно до Положення про консульський збір України:

• за витребування документа з-за кордону – 120 гривень.

Відшкодуванню заявниками також підлягають витрати закордонних дипломатичних установ, пов’язані із виконанням їх запитів.

Для заявників, які проживають в Україні, відшкодування здійснюється шляхом оплати в Україні гривневого еквіваленту витраченої закордонної дипломатичної установи суми іноземної валюти.

Аналогічним чином здійснюється і оплата консульської дії з легалізації документа витребуваного з-за кордону.

Реквізити валютного рахунку Державної казначейської служби України, відкритого в АТ "Державний експортно-імпортний банк України" для перерахування коштів в іноземній валюті до Державного бюджету України: https://www.treasury.gov.ua/diyalnist/rekviziti-valyutnih-rahunkiv

Звертаємо увагу на необхідності зазначення в платіжних дорученнях в іноземній валюті у полі «Деталі платежу» (Details of payment) коду класифікації доходів державного бюджету 22012500 «Плата за надання адміністративної послуги за проставлення апостиля» при сплаті державного мита за проставлення апостиля.

Реквізити для здійснення платежу за надання послуги з проставлення апостиля для оплати в гривні:

Одержувач : ГУК у місті Києві/м. Київ/22012500;

Код за ЄДРПОУ: 37993783;

Рахунок (IBAN): UA618999980313070165041026001;

Надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України (електронний адміністративний податок);

Код класифікації доходів бюджету: 22012500

Призначення платежу: за проставлення апостиля.

Перелік основних банків-кореспондентів - АТ «Укрексімбанк» (eximb.com)

Під час звернення необхідно пред’явити такі документи заявника та повіреної особи:

— паспорт громадянина України для виїзду за кордон/паспорт громадянина України (та його копію);

— довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру платника податків (копія);

— інші копії документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу  тощо).

З собою бажано мати (на флешці) текст довіреності, яку Ви хочете засвідчити. Виключно у разі неможливості – необхідно заповнити бланк відповідної заяви, яку можна завантажити за активним посиланням.

Сума консульського збору складається з послуг технічного характеру та засвідчення підпису на заяві, які можна переглянути у розділі Тарифи консульського збору.

Розрахунок за послугу здійснюється безготівково в консульстві (банківською карткою через термінал) або шляхом оплати у найближчому поштовому відділенні.

З собою бажано мати (на флешці) текст документа, підпис на якому Ви хочете засвідчити, датований днем звернення, або заповнити і роздрукувати відповідну форму, яку можете знайти за посиланням, а також мати закордонний паспорт та його копію.

 Суму консульського збору можна переглянути у розділі Тарифи консульського збору.

Розрахунок за послугу здійснюється безготівково в консульстві (банківською карткою через термінал) або шляхом оплати у найближчому поштовому відділенні.

З собою необхідно мати закордонний паспорт та його копію, свідоцтво про смерть особи (його копію), заповіт (його копію), у разі його оформлення щодо Вас.

Суму консульського збору можна переглянути у розділі Тарифи консульського збору.

Розрахунок за послугу здійснюється безготівково в консульстві (банківською карткою через термінал) або шляхом оплати у найближчому поштовому відділенні.

Заповнити і роздрукувати відповідну заяву, яку можете знайти за посиланням та надати консулу закордонний/внутрішній український паспорт присутнього з батьків, копії закордонних паспортів дитини,  присутнього з батьків та майбутньої супроводжуючої особи.

Суму консульського збору можна переглянути у розділі Тарифи консульського збору. Розрахунок за послугу (оформлення кожного окремого документу) здійснюється безготівково в консульстві (банківською карткою ч/з термінал) або шляхом оплати у найближчому поштовому відділенні.

Порядок оформлення довідки про несудимість Ви можете знайти на сайті Посольства за посиланням: https://czechia.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/dovidka-pro-ne-prityagnennya-do-kriminalnoyi-vidpovidalnosti-nesudimist

Звертаємо Вашу увагу, що у разі відсутності у зявника витягу з порталу "Дія" та необхідності витребування інформації з МВС України, термін оформлення довідки становить до 60 днів (на практиці близько 30 днів).