У міжвоєнний період ХХ століття Чехословаччина стала притулком для десятків тисяч українських емігрантів. Багато хто з них мріяв повернутися на Батьківщину, проте багатьом судилося померти на чужині

На території Чехії похована ціла плеяда українських громадсько-політичних діячів, науковців, письменників, художників, військових. Це, зокрема, науковці Іван Горбачевський, Іван Пулюй, Іван Борковський, Федір Швець, Леонід Грабина; письменники Спиридон Черкасенко, Софія Русова, Наталена Королева та Василь Королів-Старий; представники творчої інтелігенції Михайло Бринський, Іван Кулець, Юрій Вовк, Микола Міленко; міністри, дипломати УНР, громадські та військові діячі Степан Клочурак, Аполінарій Маршинський, Максим Славінський (in memoriam), Дмитро Антонович, Кость Мацієвич, Микола Стаховський, Кость Лоський, Григорій Сидоренко, Микола Галаган (in memoriam), Олександр Вілінський, Євген Голіцинський, Іван Мірний, Микола Тобілевич, Арсен Чернявський та багато інших.

Для пошуку та орієнтування в українських похованнях на території Чехії за сприяння посольства та організації "Український меморіал" було створено каталог поховань: http://www.ukrmemorial.eu

Найвідомішими українськими військовими похованнями на території Чехії є: меморіал у м. Лада в Под’єштєді; меморіал на Центральному кладовищі м. Брно; меморіал на військовому кладовищі у м. Ліберець; військові поховання  у м. Пардубіце та м. Йозефов.

Український військовий меморіал у м. Лада в Под’єштєді був відкритий 20 жовтня 1921 року і присвячений українським військовополоненим Першої світової війни та загиблим воякам Гірської бригади Української Галицької Армії (УГА). Впорядкований у 2008 році за кошти Міністерства оборони Чеської Республіки.

Центральною фігурою меморіалу є кобзар з бандурою, над головою якого вирізьблено тризуб та цитата із поеми Т.Г. Шевченка «До Основ’яненка»: «Слава не поляже! Не поляже, а розкаже, що діялось в світі, чия правда, чия кривда, чиї ми діти...».  Обабіч кобзаря на напівколонах вирізьблені бойові хрести Українських січових стрільців та Української Галицької Армії. Верхню частину центральної колони вінчає лавровий вінок з булавою та державою. На боковій частині пам’ятника розміщено написи чеською та німецькою мовами «Українці своїм полеглим братам». На задній стороні викарбувані імена загиблих.

Автором меморіалу є український скульптор, колишній чотар УГА Михайло Бринський, який є також автором пам’ятника на могилі вояка УГА, студента Гірничої Академії у м. Пржібрам Миколи Шемердяка, який шахтарською працею здобував собі кошти на навчання. Важкі умови життя підірвали здоров’я юнака, він помер у віці двадцяти двох років від туберкульозу. Товариші по навчанню в Пржібрамській Гірничій Академії ініціювали збір коштів на пам’ятник М.Шемердяку. Михайло Бринський, який товаришував з М.Шемердяком, створив нагробок «студентові-галичанину Миколі Шемердяку, одному з поборників книги та молота, погиблих далеко від рідного краю, здобуваючи освіту в тяжких умовах життя». Остаточний варіант, втілений у пам’ятнику, змальовує юнака, який упав на скелю перед розгорнутою книгою, не випустивши молотка з руки... Пам’ятник був встановлений у 1926 році. Його реставрація відбулася у 2018 році за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ України. Відкриття відновленого монумента було приурочено до 135-річчя від дня народження Михайла Бринського.

Український меморіал на Центральному кладовищі м. Брно був відкритий у листопаді 1923 року на місці поховання 154 українських вояків Першої світової та польсько-української війни.

Пам’ятник споруджено у формі вертикальної стели зі скульптурою скорботної жінки нагорі та двома напівколонами. На кожній напівколоні викарбувано тризуби, а внизу розміщено написи чеською та українською. Напис зліва: «OBĚTEM SVĚTOVÉ A POLSKO-UKRAJINSKÉ VÁLKY. UKRAJINSKÁ EMIGRACE v BRNĚ 1914-18 1918-23» (переклад: «Жертвам світової та польсько-української війни. Українська еміграція м. Брно 1914-18 1918-23»).

Посередині плити викарбувано текст: «На вічну пам’ять 154 Синам Української Землі, які як жовніри австрійської та російської армії впали жертвою світової війни 1914-1918 та героям української галицької армії борцям за волю державність України 1916-1923, що викинені польськими військами з під рідної стріхи зложили тут свої кости». Напис справа: «IN MEMORIAM BORUM QUI IN MUNO BELLO ET POLONO-UKRAJINICO VITAM OBTULERUNT EMIGATIO UKRAJINICA BRONAE».

У 2019 році пам’ятник було відреставровано за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ України та Української ініціативи Південної Моравії. Його урочисте відкриття та вшанування пам’яті борців за незалежність України відбулося 13 жовтня 2019 р. та було приурочено до відзначення Дня захисника України. Реставраційні роботи виконала чеська реставраторка Марія Вамберська. Впорядкування прилеглих до пам’ятника могил та території здійснено у 2020 році за фінансової підтримки мерії м. Брно.

Український пам’ятник на військовому кладовищі м. Ліберець був встановлений у 1927 році на місці поховання 27 бійців Гірської бригади УГА і присвячений воякам УГА, які перебували в Ліберці в таборі для інтернованих частин УГА. Виконаний за проектом відомого українського художника та скульптора Василя Касіяна, пам’ятник справляє глибоке емоційне враження, зображує тіло вбитого стрільця, над яким завмерли дружина та двоє малих дітей. Надзвичайною майстерністю позначена проробка кожної деталі монументу: типовий український одяг матері та дітей, форма, зброя та амуніція полеглого солдата Першої світової війни.

Спочатку пам’ятник був встановлений на високому постаменті з чорного мармуру із викарбуваним написом: “На вічну пам‘ять. Борцям Української Галиц. Армії за волю і добро свого народа, що викинені ворогами з під рідної стріхи зложили тут свої кости. 1918-1920”.

Після проведеної за комуністичних часів реконструкції кладовища пам’ятник було переміщено на нинішнє його місце вже без постаменту. Ця скульптурна композиція протягом тривалого часу після Другої світової війни залишалася практично безіменною. Усі таблички, які ідентифікували скульптуру як пам’ятник українським воїнам, були колишнім комуністичним режимом знищені. Довгі роки вважалося, що він був присвячений полеглим у Другій світовій війні. 

У 2018 році пам’ятник було відреставровано за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ України. Його відкриття було приурочено до відзначення 27-ї річниці Незалежності України. Реставраторські роботи виконала чеська реставраторка Марія Вамберська. За сприяння дослідників Ганни Величко та Сергія Перепічки вдалося відновити оригінальний напис на пам’ятнику та списки похованих поряд бійців.

Монумент загиблим воїнам УНР на міському кладовищі у м. Пардубіце роботи талановитої української скульпторки Оксани Лятуринської було відкрито 1 листопада 1932 р. на колишньому військовому цвинтарі м. Пардубіце (зараз центральний міський цвинтар).

Композиційно цей пам’ятник представляє собою стилізований хрест, спроєктований на стелу. Частини хреста прикрашає геометричний візерунок, типовий для українського різьбярства по дереву. На нижній частині хреста розміщено тризуб, а під ним на самій стелі викарбовано імена загиблих солдатів. Нижню частину стели з обох боків оточують невеликі напівколони з гербовими щитами, на яких з ювелірною майстерністю вирізьблені архангел Михаїл та галицький Лев - символи двох культурних столиць України - Києва та Львова. На підніжжі постаменту напис: «Борцям за Україну» та згадка про замовника пам’ятника:  “Самопожертва українських емігрантів про північно-східну Чехію”. Від 70-х років минулого століття до 2010 р. пам’ятник мав статус “полишена могила”.

У 2017 році монумент було відреставровано за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ України. Допомогу у пошуку історичного коментаря до списку похованих надав український дослідник Сергій Перепічка.

Пам’ятник на братській могилі воїнів Української Галицької Армії у м. Йозефов було відкрито 10 серпня 1941 року, виконав його чеський архітектор Антонін Вагнер  за проєктом професора графіки Української студії пластичного мистецтва в Празі Роберта Лісовського.

Композиційно він складається з високого козацького хреста, який височить над плитою, у центрі якого вирізьблено емблему Організації Українських Націоналістів: тризуб, центральна частина якого трансформована у меч. Підніжжя хреста оздоблено написом: «Спіть жертви борби за волю України». На могильній плиті під знаком ордена «Галицький хрест» викарбовано 25 імен полеглих воїнів. На фронтоні могильної плити зображені схрещені мечі, охоплені лавровим вінком. На зворотній стороні хреста викарбовано напис: «Поставили українські військовики при У.Н.О. Р.Б. 1941», праворуч збоку написані імена творців монумента.

Тривалий час монумент залишався невідомим ні українському, ні чеському загалу. У 2017 році його було відреставровано за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ України. Допомогу у пошуку історичного коментаря до списку похованих надав український дослідник Сергій Перепічка.

Переважно дослідженими є могили, що знаходяться на території празьких кладовищ. Подальшого вивчення потребують українські поховання в регіонах Чеської Республіки. За ініціативою Посольства України в Чехії, інформацію про відомі на території ЧР українські поховання систематизовано та зібрано на веб-сайті ukrmemorial.eu. 

За фінансової підтримки Міністерства закордонних справ України та у співпраці з українськими громадськими організаціями Чехії Міжнародна асоціація українців «ЄвроМайдан», «Регіональне українське товариство Східної Чехії», «Українська ініціатива в ЧР», «Українська профспілка в ЧР» упродовж 2017-2020 років було сплачено оренду місця та  впорядковано такі українські могили:

ПРАГА

1. СПИРИДОН ЧЕРКАСЕНКО – український письменник, драматург і педагог. Могила впорядкована та адоптована до 06.12.2027 р. Пам'ятник роботи Артема Корнійчука.

2. СОФІЯ РУСОВА – український педагог, прозова письменниця, літературознавець, зусиллями якої та її чоловіка Олександра Русова у Празі в 1876 році було видано перше нецензуроване видання «Кобзаря» Т.Шевченка, громадська діячка, одна з піонерок жіночого руху в Україні та за кордоном, член ради Всесвітнього союзу українок. Могила впорядкована та адоптована до 06.12.2027 р.

3. ФЕДІР ШВЕЦЬ – український геолог, громадський і політичний діяч. Професор Київського університету. У 1918–1919 роках — член Директорії УНР. Від 1920 року — в еміграції в Празі, професор Українського вільного університету та Українського педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова. Могила впорядкована та адоптована 06.12.2027 р.

4. ІВАН КУЛЕЦЬ – український художник, один із засновників Української студії пластичного мистецтва в Празі. Могила впорядкована та адоптована до 06.12.2027 р.

5. ЮРІЙ ВОВК - визначний український художник. Могила впорядкована та адоптована до 2027 р.

6. ІВАН ГОРБАЧЕВСЬКИЙ - видатний український учений-хімік, біохімік, громадського-політичний та освітній діяч, професор кафедри лікарської хімії Карлового університету в Празі. У 1902 -1903 роках ректор Карлового університету; декан медичного факультету Карлового університету. Могила впорядкована та адоптована 07.11.2028 р.

7. ІВАН ПУЛЮЙ - видатний український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі. Могила  впорядкована та адоптована до 07.11.2028 р.

8. МАКСИМ СЛАВІНСЬКИЙ – український громадсько-політичний діяч, поет, перекладач, дипломат, публіцист. Очолював дипломатичну місію УНР у Празі. Могила впорядкована та адоптована до 21.08.2028 р.

9. МИКОЛА СТАХОВСЬКИЙ –  український громадсько-політичний діяч, дипломат, лікар. Перший голова дипломатичної місії Української Народної Республіки у Великій Британії. Могила впорядкована та адоптована до 21.08.2028 р.

10. ЛЕОНІД ГРАБИНА – професор геодезії. Могила впорядкована та адоптована до 21.08.2028 р.

11. МИКОЛА ТОБІЛЕВИЧ – підполковник Армії УНР. Син видатного українського актора та режисера Миколи Садовського. Могила впорядкована та адоптована до 02.11.2028 р.

12. ВОЛОДИМИР ЛЕОНТОВИЧ – український громадський та політичний діяч, міністр земельних  справ Української Держави (1918), письменник і меценат, за фахом правник, видавець. Могила впорядкована та адоптована до 21.08.2028 р.

13. МИКОЛА ВІКУЛ – український хімік, громадський діяч, учасник першого Конгресу українських націоналістів 28 січня - 3 лютого 1929 року у Відні. Могила впорядкована та адоптована до 02.11.2028 р.

14. СЕРГІЙ БОРОДАЄВСЬКИЙ – український економіст, викладач, державний діяч. За часів Директорії УНР виконував важливі урядові доручення. Могила впорядкована та до 02.11.2028 р.

15. ЯРОСЛАВ ІНДИШЕВСЬКИЙ – сотник Української Галицької Армії. Могила  впорядкована та адоптована до 02.11.2028 р.

16. ОЛЕКСАНДР ПОЛЯНСЬКИЙ – культурно-освітній і політичний діяч на Закарпатті, педагог, визначний член Української соціал-демократичної партії. Могила впорядкована та адоптована до 19.10.2028 р.

17. ЄВГЕН ІВАНЕНКО - математик, громадсько-політичний діяч, автори низки наукових праць. Могила  впорядкована та адоптована до 23.09.2029 р.

18. МИКОЛА МІЛЕНКО - український актор, режисер, театральний діяч. Працював помічником режисера в театрах, очолюваних Миколою Садовським. Могила впорядкована та адоптована до 10.12.2029 р.

19. АРСЕН ЧЕРНЯВСЬКИЙ - військовий та політичний діяч, член Українського Генерального Військового Комітету, член Української Центральної Ради, підполковник Армії УНР. Від 1939 року — православний священик. Могила впорядкована та адоптована до 23.09.2029 р.

20. МАР’ЯН ЛЕВИЦЬКИЙ, ВАСИЛЬ ПОПЕЛИШИН, ІВАН КВАСНИКІВСЬКИЙ - вояки УГА. Могила впорядкована та адоптована до 23.09.2029 р.

21. ДАНИЛО СТАХУРА - український суспільний і політичний діяч, адвокат. Могила впорядкована та адоптована до 02.09.2029 р.

22. ЮРІЙ ЛІНДЕМАН – вояк Окремої технічної сотні Запорізької дивізії Армії УНР, впорядкована. Могила адоптована до 02.09.2029 р.

23. ОЛЬГА АРКАС – дружина видатного українського письменника, композитора, історика, етнографа, мецената і громадського діяча Миколи Миколайовича Аркаса, популяризаторка його творчості. могила адоптована до 23.06.2031 р. 

24. Онисія Єфремова-Дурдуківська – громадська діячка, дружина письменника, громадсько-політичного діяча, академіка та віце-президента Всеукраїнської Академії наук Сергія Єфремова, могила адоптована до 23.06.2031 р.

ПОДЄБРАДИ: 

25. УКРАЇНСЬКИЙ КОЛУМБАРІЙ: ДМИТРО АНТОНОВИЧ - посол УНР в Римі,  КОСТЬ МАЦІЄВИЧ - Міністр закордонних справ УНР, посол УНР в Бухаресті, ОЛЕКСАНДР ВІЛІНСЬКИЙ - консул УНР в Цюріху, Валерія О’Коннор-Вілінська, Євген Чикаленко - визначний громадський діяч, благодійник, меценат, агроном, землевласник, видавець, публіцист, МИХАЙЛО БРИНСЬКИЙ – український скульптор, академік скульптури Празької академії образотворчих мистецтв, АГЕНОР АРТИМОВИЧ, ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВСЬКИЙ, ВЯЧЕСЛАВ ТА РОСТИСЛАВ ЛАЩЕНКИ, ГРИГОРІЙ ШИЯНІВ, СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРІВ, БОРИС ЗЛЕНКО, МИКОЛА КОСЮРА. Впорядкований та адоптований до 2022 року.

26. ЄВГЕН ГОЛІЦИНСЬКИЙ - український дипломат. Очолював дипломатичну місію УНР у США, в Естонії та Латвії, доцент, викладач хамії Української господарської академії у Подєбрадах. Могила впорядкована та адоптована до 06.12.2028 р.

27. ВІКТОР САПІЦЬКИЙ – український інженер, економіст. Могила впорядкована та адоптована до 2022 р.

28. ІВАН ІВАСЮК - український економіст, громадсько-політичний діяч, викладач Української господарської академії у Подєбрадах. Могила впорядкована та адоптована до 04.12.2028 р.

29. ЛЕОНТІЙ ТАНЦЮРА - студент Української господарської академії у Подєбрадах. Могила  впорядкована та адоптована до 19.12.2028 р.

30. ДОМІНІКА КОВАЛЕНКО – українська громадська діячка. Могила впорядкована та адоптована до 04.12.2028 р.

31. НАЗАР ТЮРІН - студент Української господарської академії у Подєбрадах. Могила впорядкована та адоптована до 21.08.2029 р.

ЛІБЕРЕЦЬ:

32. Український меморіал роботи Василя Касіяна - пам’ятник на Ліберецькому військовому цвинтарі був встановлений у 1927 році на місці поховання 27 бійців Гірської бригади Української Галицької Армії.

Напис: «На вічну пам’ять. Борцям Української Галиц. Армії за волю і добро свого народа, що викинені ворогами з під рідної стріхи зложили тут свої кости. 1918-1920».

ПАРДУБІЦЕ: 

33. Пам’ятник на могилі воїнів УГА у роботи Оксани Лятуринської.

ЙОЗЕФОВ: 

34. Пам’ятник «Спіть жертви борби за волю України» на могилі воїнів УНР роботи Роберта Лісовського.

35.  ГРАДЕЦЬ КРАЛОВЕ – ПОУХОВ: дві могили воїнів УГА. 

ПРШІБРАМ: 

36. МИКОЛА ШЕМЕРДЯК – пам’ятник роботи видатного українського скульптора Михайла Бринського на могилі вояка УГА, студента Гірничої академії в Пршібрамі М.Шемердяка. Напис на могилі: «Тут спочиває Микола Шемердяк, Канд. Гірн. Інж. Борець за волю України. Вічна пам’ять Тобі, Миколо. Тов. Каменярі».

БРНО:

37. Пам’ятник на Центральному кладовищі м. Брно на місці поховання 154 українських вояків Першої світової та польсько-української війни.

МНЄЛНІК:

38. НАТАЛЕНА КОРОЛЕВА – українська письменниця, перекладачка, громадська діячка, власником могили є онук Н.Королеви, могила впорядкована за фінансової підтримки мерії м.Мнєлнік. На могилі викарбовано підпис Н.Королеви та встановлено пам’ятну таблицю.