21 лютого - 3 березня 2014 р. Російська Федерація продовжує здійснювати цілеспрямовані заходи з дестабілізації ситуації в АР Крим, у т.ч. провокувати Збройні сили України до силової відповіді. Продовжуються активні спроби змусити військовослужбовців ЗС України відмовитися від присяги, скласти зброю та перейти на бік ЗС РФ або сепаратистів у Криму.
Нарощується кількість військ РФ як на території України (за рахунок бойової техніки та морської піхоти Балтійського і Північного флотів), так і уздовж сухопутної ділянки кордону України у районі Чернігівської, Сумської, Донецької та Луганської областей.
Українська сторона вживає усіх політико-дипломатичних заходів, які б спонукали російську сторону припинити агресивні дії, а також мобілізували б міжнародну спільноту у підтримці територіальної цілісності та суверенітету України через надання політичної та будь-якої іншої необхідної у цьому випадку підтримки.
Поряд із цим, Збройні сили України переведено у найвищий ступінь бойової готовності, українські солдати та офіцери стримують тиск з боку озброєних підрозділів РФ. Усі органи державної влади України орієнтовані не допускати здійснення провокацій, водночас готові вживати належних заходів у відповідь в разі ескалації агресивних дій РФ. Станом на сьогодні в Україні не зафіксовано жодного випадку провокативних дій з боку України по відношенню до ЗС РФ, громадян РФ на території нашої держави, російськомовного населення України тощо.
Світова спільнота рішуче засуджує дії РФ, визнає їх як агресію, втручання у внутрішні справи, закликає РФ припинити інтервенцію, готова сприяти створенню моніторингових місії та консультативних механізмів в рамках міжнародних організацій. Низка провідних держав розглядають можливості запровадження обмежувальних заходів по відношенню до РФ, а також надання політичної підтримки та практичної допомоги Україні по захисту територіальної цілісності нашої держави.
1. ДІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ В АР КРИМ
Російська Федерація наприкінці лютого 2014 р. розпочала активні дії, спрямовані на дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в України, поєднані з підготовкою та проведенням військової інтервенції у АР Крим.
При цьому РФ вдалась до прямого використання своїх Збройних сил (ЗС), як тимчасово розміщених на території України (ЧФ РФ), так і передислокованих з території РФ через військову базу і військові об’єкти ЧФ РФ у м. Севастополь.
Підрозділи ЗС РФ взяли активну участь у блокуванні і захопленні автошляхів, аеродромів (Сімферополь, Бельбек) та інших стратегічних об’єктів на території АР Крим, встановленні перешкод для телефонного та радіозв’язку, облозі та спробах захоплення військових частин і військових містечок Збройних Сил, ВМС, прикордонної служби України.
Російські війська, включаючи 810 бригаду морської піхоти ЧФ РФ, активно підтримують діяльність самопроголошених сепаратистських органів управління АР Крим. За участю російських військовиків продовжуються спроби примусити військовослужбовців України відмовитись від присяги, скласти зброю та перейти на бік ЗС РФ або сепаратистів у Криму.
При цьому РФ нарощує кількість своїх військ як на території України за рахунок бойової техніки та морської піхоти Балтійського та Північного флотів, так і уздовж сухопутної ділянки кордону України у районі Чернігівської, Сумської, Донецької та Луганської областей.
Станом на 3 березня залишаються захопленими 3 будівлі органів державної влади в АР Крим та блоковано діяльність 26 об’єктів, з них 13 військових.
Прогнозується, що російська сторона продовжуватиме здійснювати на українських військовослужбовців та суспільство всебічний силовий, моральний та інформаційний тиск.
На цьому тлі Російською Федерацією відкинуті пропозиції України щодо невідкладного проведення двосторонніх консультацій з обговорення безпекової ситуації, передбачених Договором про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та РФ від 1997 р., а також Будапештським меморандумом від 1994 р.
Російська сторона намагається уникати будь-яких контактів на офіційному рівні по лінії керівництва МЗС та Уряду України.
28 лютого ц.р., паралельно з активізацією військових формувань ЗС РФ на території України, до Державної Думи внесено проект змін до Закону «О порядке принятия в Российскую Федерацию и образования в ее составе нового субъекта Российской Федерации», який фактично вказує на мету військової інтервенції Збройних сил Російської Федерації, яка де-факто відбувається на території України.
По суті, йдеться про підготовку до можливої анексії Росією частини території України.
2. ПРАКТИЧНІ КРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ ЗІ СТАБІЛІЗАЦІЇ СИТУАЦІЇ
2.1. Ситуація в Україні
Станом на 3 березня обстановка на державному кордоні України та контрольованих прикордонних районах суттєвих змін не зазнала і характеризується як стабільна. Обстановка у виключній (морській) економічній зоні, територіальних та внутрішніх водах України постійно контрольована. Охорону морської та річкової ділянок здійснювали 5 кораблів та 4 катери Морської охорони Державної прикордонної служби України. Збройні Сили України приведені у бойову готовність «Повна».
За даними правоохоронних органів, станом на 20.00 3 березня 2014 року на території України та її окремих регіонів не зареєстровано жодного факту звернення громадян України, у першу чергу, до органів міліції, із заявами щодо фактів розпалювання міжнаціональної ворожнечі, застосування фізичного впливу, висловлювання погроз або здійснення тиску на національному, релігійному ґрунті (зокрема, підпалів або пошкодження культових споруд Української православної церкви Московського патріархату).
З моменту загострення ситуації у Криму майже удвічі знизилися кількість загально-кримінальних злочинів, що свідчить про відсутність загрози життю і здоров’ю громадян України та здатність відновлених інститутів державної влади ефективно їх захищати.
2.2. Діяльність дипломатичної служби
З огляду на прийняття 2 березня Верховною Радою України та РНБО України важливих рішень закордонні дипломатичні установи на виконання доручень МЗС:
- невідкладно довели до офіційних чинників іноземних держав та міжнародних організацій суть ухвалених рішень і заходів, які здійснюються Україною з метою деескалації напруженості та врегулювання ситуації мирним шляхом. При цьому особливо наголошувалося, що в Україні вживаються максимальні заходи для недопущення прямої масштабної російської інтервенції та початку бойових дій на території нашої держави;
- максимально активізували роботу з доведення міжнародним партнерам об'єктивної інформації про події в Україні, зокрема щодо повної невідповідності дійсності повідомлень російської сторони про порушення прав та інтересів російськомовних громадян України та утисків росіян на території нашої держави. У цьому зв’язку увага іноземних партнерів привертається до готовності та відкритості української сторони до співпраці з міжнародними місіями, покликаними "на місці" вивчити ситуацію;
- керівники постійних представництв України при міжнародних організаціях проводять консультації в секретаріатах відповідних організацій з метою обговорення практичної реалізації запрошення Верховної Ради України до заінтересованих міжнародних структур направити спеціальні моніторингові місії для ознайомлення з реальним станом справ в Україні та організувати виїзні засідання їхніх органів в Україні.
- активізували заходи з метою забезпечення міжнародної підтримки державного суверенітету України.
Крім цього, дипломатичною службою України:
- активізовано зусилля з метою оприлюднення заяв офіційними чинниками держав акредитації на підтримку державного суверенітету і територіальної цілісності України та засудження дій Росії;
- максимально залучається українська діаспора до мобілізації міжнародної підтримки державного суверенітету і територіальної цілісності України та засудження дій Росії;
- опрацьовуються публічні звернення із засудженням дій Росії з боку діячів науки, культури, спорту світового рівня та донесення їхніх сигналів до громадян Росії з використанням найбільш ефективних засобів;
- проробляється реалізація спільно з іноземними партнерами інших ініціатив, які б могли бути ефективними у нинішній ситуації.
2.3. Міжнародні контакти високого рівня
• З 2 березня в Україні перебуває Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин А.Торс. 3 березня відбулася її зустріч з в.о. Міністра закордонних справ А.Дещицею, у ході якої обговорювалися питання поточної внутрішньополітичної ситуації в Україні, а також залучення можливостей Офісу Верховного комісара з питань національних меншин для врегулювання ситуації в АР Крим.
• 2 березня відбулося термінове засідання Підготовчого комітету Постійної ради ОБСЄ щодо ситуації в Україні.
Голова Постійної ради ОБСЄ Т.Гремінгер повідомив про плани Швейцарського головування щодо залучення Організації до ситуації в Україні. Усі делегації за винятком РФ виступили на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, висловивши глибоке занепокоєння розвитком подій в Криму.
ЄС та його окремі держави-члени закликали РФ припинити свої військові дії на території України, відмовитися від будь-якого порушення суверенітету і територіальної цілісності нашої держави. У ході виступів було підтверджено солідарність і підтримку українському народові та новому урядові. Підтримано також застосування механізмів ОБСЄ для припинення ескалації ситуації в Криму.
• 3 березня було оприлюднено Коментар МЗС України з детальною інформацією про порушення РФ домовленостей, документально закріплених в базових двосторонніх угодах з питань тимчасового перебування ЧФ РФ на території України.
• 4 березня в Україні з візитом перебуватиме Державний секретар США Дж.Керрі.
Очікується, що США підтримають прагнення українського народу до розбудови демократичної європейської держави, підтвердять свою чітку позицію гаранта безпеки та територіальної цілісності України, яку американська сторона виконує з моменту відмови нашої країни від ядерної зброї.
• 4-5 березня Міністр закордонних справ Республіки Болгарія К.Вігенін здійснить робочий візит в Україну (мм. Київ, Одеса, АР Крим), зокрема, проведе зустрічі з керівництвом України та представниками болгарської діаспори, яка проживає в Одеській області. Метою візиту є підтримка Болгарією суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння врегулюванню політико-дипломатичними заходами ситуації в АР Крим.
3. МІЖНАРОДНА РЕАКЦІЯ НА ДІЇ РОСІЇ В АР КРИМ
3.1. Повна підтримка суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України
3.1.1. Дії РФ кваліфікували як агресію, військову окупацію, вторгнення/ інтервенцію:
Румунія, Норвегія, Швеція, Грузія, Великобританія, США, Литва, Болгарія, Естонія, Данія, ФРН, Чехія, ПА НАТО.
США засудили військову інтервенцію Росії на території України та закликали РФ знизити напруженість шляхом відведення сил на бази в Криму та утриматись від будь-яких форм втручання в будь-яких інших місцях в Україні. Президент Б.Обама чітко дав зрозуміти, що продовження Росією порушення суверенітету та територіальної цілісності України «негативним чином позначиться на позиціях Росії в міжнародному співтоваристві та призведе до ширшої політичної та економічної ізоляції».
2 березня Держсекретар США Дж.Керрі назвав безпрецедентним актом агресії політику Росії відносно України і попередив Москву про «дуже серйозні наслідки у сферах торгівлі, інвестицій, заощаджень, - зокрема про можливе замороження рахунків, візові обмеження, навіть економічну ізоляцію»; «напад на Крим вже стався. Ця інформація абсолютно точна. Ми переконані, що Президент Путін має ухвалити рішення відійти. Росія може бути здатною захопити Крим, однак внаслідок цього Росія ізолює себе».
3.1.2. Закликали Росію утримуватись від втручання у внутрішні справи України та дотримуватись зобов’язань відповідно до Статуту ООН, Заключного акта НБСЄ, Будапештського меморандуму 1994 року, а також двосторонніх договорів з Україною, наголосили, що єдиним інструментом вирішення кризи має бути діалог:
держави-члени ЄС (зокрема, Франція, Великобританія, Ірландія, Іспанія, Данія, Словенія, Італія, Естонія, Румунія, Латвія, Литва, Польща, Чехія); США, Канада, Туреччина, Норвегія, Азербайджан, Грузія, Нова Зеландія; інституції ЄС; ООН, ОБСЄ, РЄ, НАТО.
Держави «Великої сімки» (разом з Президентами Ради Європи та Європейської комісії) оприлюднили заяву, у якій «засуджується явне порушення Російською Федерацією суверенітету та територіальної цілісності України у розріз із її зобов’язаннями в рамках Статуту ООН та базової Угоди з Україною 1997 року». Росію закликають шукати відповідь на стурбованість щодо окремих аспектів безпеки та дотримання прав людини в Україні шляхом прямих переговорів і/або через міжнародне спостереження чи посередництво під егідою ООН або ОБСЄ. Ними також прийнято рішення призупинити підготовку до проведення Саміту G-8 у Сочі цього року.
Румунія привертає увагу до того, що поява нового замороженого конфлікту в Криму може стати в середньо- і довгостроковій перспективі ризиком для національного суверенітету Румунії.
Туреччина виступає за якомога швидше відновлення стабільності і спокою на території України та Кримського півострова, «де проживають наші брати кримські татари, які є невід’ємного частиною України».
Генеральний секретар НАТО А.Фог Расмуссен зазначив, що «те, що робить Росія в даний час в Україні, порушує принципи Статуту ООН та створює загрозу миру і безпеки в Європі; Росія повинна припинити свої військові дії і свої погрози; Україна є цінним партнером для НАТО.
3.1.3. Відкликали з РФ своїх послів для проведення термінових консультацій.
США, Канада, Великобританія та Литва
3.2. Виступають за направлення в Україну міжнародних моніторингових, посередницьких місій, проведення міжнародних консультацій
Литва, США, ФРН заявили про необхідність створення міжнародної Контактної групи, яка має працювати над закладенням основ для переговорів між Україною та РФ. Також пропонується направити місію міжнародного спостереження та посередництва до Криму та у східні регіони України, яка вивчатиме становище «на місці»:
2 березня на засіданні Підготовчого комітету Постійної ради ОБСЄ було запропоновано направити в Україну Моніторингову місію ОБСЄ. Основною метою цієї місії може бути моніторинг розвитку безпекової ситуації, запобігання етнічним конфліктам, забезпечення і захист прав меншин, недопущення прикордонних конфліктів, зміцнення поваги до територіальної цілісності з метою сприяння миру, стабільності та безпеки в регіоні. Пропозицію позитивно оцінили делегації США, Канади, Швейцарії, Великобританії, Литви, Швеції та Чехії. Обережних формулювань, уникаючи прямих посилань на Російську Федерацію як джерело напруженості, дотримувалися представники Туреччини, ФРН, Азербайджану.
Литва та Польща ініціюють консультації у рамках НАТО згідно зі Статтею 4 Вашингтонського договору. Крім того, МЗС Литви закликає до держав-членів ЄС розробити всеохоплюючий пакет допомоги для України, який включатиме фінансову допомогу, підтримку реалізації окремих проектів, експертну та гуманітарну допомогу.
Греція, як головуюча в ЄС країна наполягає на проведенні Міжнародного Саміту щодо подій в АР Крим, щоб сформувати загальну пропозицію.
Словенія, посилаючись на високий рівень словенсько-російських відносин, пропонуватиме свої посередницькі послуги у переговорах між ЄС та РФ.
3.3. Висловлюють занепокоєння діями РФ
Японія очікує, що ситуація в Україні буде вирішена виключно мирним шляхом та наполегливо закликає всі причетні сторони поводити себе максимально стримано, повною мірою дотримуватися відповідних положень міжнародного права та поважати суверенітет і територіальну цілісність України.
Китай вірить, що український народ сам зможе вирішити всі питання, з якими зіткнулась держава.
Іран відкидає будь-яке посередництво ззовні з метою врегулювання тих питань, які належать до внутрішніх справ незалежної України.