• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • čeština
Українські дипломати вшанували пам'ять послів УНР у Чехії
Опубліковано 22 грудня 2019 року о 14:01

До Дня працівників дипломатичної служби, який відзначається 22 грудня, працівники Посольства України в Чехії поклали квіти на могили 10 українських дипломатів періоду УНР на цвинтарях у Празі та в Подєбрадах. 

Мало-кому відомо, що на території невеликої Чехії знаходиться чи не найбільше в Європі місць української пам’яті. У міжвоєнний період, після поразки Армії УНР у боротьбі з більшовицькою Росією, Чехословаччина Томаша Масарика стала новим домом для понад 20 тисяч українських емігрантів – військових, студентів, культурної інтелігенції. Багато з них вважали більшовицьку окупацію тимчасовою й мріяли про відновлення української державності в найближчі роки. Проте більшості довелося знайти на чеській землі і свій останній спочинок.

«Свою Україну любили й в найгірші часи», – читаємо на одному із надгробків в Подєбрадах, хоча цю епітафію можна було викарбувати на хрестах дуже багатьох із тут похованих наших земляків.Найбільше поховань видатних науковців, діячів культури, членів уряду та дипломатів УНР, учасників Українських визвольних змагань є на кладовищах Праги, а також Подєбрад, Мнєлніка, Ліберця, Брна, Градця Кралового.

На Ольшанському кладовищі в Празі поховано in memoriam посла УНР у Празі Максима Славінського, якого закатували до смерті у в’язниці НКВС на Лук’янівці в Празі й справжнє місце поховання досі лишається невідомим.

Могила Максима Славінського в Празі. Адоптовано та реставровано за кошти МЗС України.
 
Знайдемо тут могилу першого посла УНР в Лондоні Миколи Стаховського – провідного громадського діяча, лікаря, організатора українського культурного життя.
Могила Миколи Стаховського.
 
Неподалік знаходиться могила посла УНР у Відні й голови делегації УНР на мирній конференції в Парижі, міністра пошти й телеграфу УНР Григорія Сидоренка.
І посла УНР у Фінляндії, Швеції та Норвегії Костя Лоського. Після завершення служби оселився в Празі, працював в Українському вільному університеті професором римського права, деканом правничого факультету (1927–1928), проректором (1929–1930).
In memoriam похований у Празі посол УНР в Румунії й Угорщині Микола Галаган, який за зразком Максима Славінського був у 1945 році вивезений радянською військовою контррозвідкою до Києва й закатований у в’язниці.
На Ольшанському цвинтарі знайшов свій спочинок і керівник канцелярії МЗС УНР Іван Мірний, на надгробку якого читаємо: “Свою Україну любив!”.
На цвинтарі у Подєбрадах дипломати поклали квіти до українського колумбарію, де зберігається прах посла УНР в Римі, ректора Українського вільного університету Дмитра Антоновича, консула УНР в Цюріху Олександра Вілінського, Міністра закордонних справ УНР, посла УНР в Бухаресті Костянтина Мацієвича.
Колумбарій у Подєбрадах.
 
Колумбарій було побудовано в 1933 році з ініціативи та за кошти викладачів Української господарської академії в Подєбрадах. На ньому викарбувані слова: «Дорогим товаришам, яким доля не судила повернутись на Батьківщину».

Поряд із колумбарієм на цвинтарі в Подєбрадах розташовано могилу керівника дипломатичної місії УНР у США, в Естонії та Латвії Євгена Голіцинського.
Могила Євгена Голіцинського в Подєбрадах.

Хто ж всі ці люди — перші українські дипломати — яким довелося помирати на чужині з Україною в серці?

Максим Славінський
 
1) Максим Антонович Славинський (Славінський, 1868-1945) - український громадсько-політичний діяч, поет, перекладач, дипломат, публіцист, редактор. У 1919-1923 роках був керівником надзвичайної дипломатичної місії УНР в Чехословацькій Республіці. З 1923 року читав лекції з історії західноєвропейської літератури в Українському педагогічному інституті імені Михайла Драгоманова в Празі, працював на посаді професора новітньої історії в Українській господарській академії в Подєбрадах. У 1945 році був заарештований в Празі радянськими спецслужбами, помер у Лук'янівській в'язниці в Києві 23 листопада 1945 року по закінченні слідства, не дочекавшись трибуналу НКВС.
Микола Стаховський
2) Микола Ананійович Стаховський (1879-1948) — український громадсько-політичний діяч, дипломат, лікар. Перший голова дипломатичної місії Української Народної Республіки у Великій Британії.
3) Григорій Микитович Сидоренко (1874-1924) — український політичний діяч і дипломат, інженер. Міністр пошти і телеграфу УНР. Голова делегації УНР на Мирній конференції в Парижі (січень-серпень 1919 року). У 1919-1922 роках - посол УНР у Відні. З 1923 року працював директором бібліотеки Української господарської академії в Подєбрадах.
Кость Лоський
4) Костянтин (Кость) Лоський - (1874-1933) — український громадський і політичний діяч, історик права, дипломат. Батько героя Крут Лоського Ігоря Костянтиновича. Навесні 1917 р. брав участь в організації та роботі Української Центральної Ради. Навесні 1918 р. призначений послом УНР у Фінляндії, Швеції та Норвегії з місцем перебування в м. Стокгольм. Наприкінці 1920 р. поселився в м. Прага, з 1921 р. працював в Українському вільному університеті: професор римського права, декан правничого факультету (1927–1928), проректор (1929–1930).\
Микола Ґалаґан
5) Микола Михайлович Ґалаґан (1882-1946(?)-1955(?)) - український громадсько-політичний діяч, публіцист, член Української Центральної ради, посол УНР в Румунії й Угорщині. У 1918 р. - дипломатичний представник УНР в Королівстві Румунія. Після проголошення Павла Скоропадського гетьманом Української Держави відмовився від посади посла і працював у департаменті загальних справ міністерства народного здоров'я, у 1919-1920 рр. - голова дипломатичної місії УНР в Угорщині. Залишив цю посаду на знак протесту у зв’язку з підписанням С. Петлюрою Варшавського договору.
У 1945 р. був вивезений радянською військовою контррозвідкою до Києва. У довіднику «Діячі Української Центральної Ради» під редакцією Т.С.Осташко вказується, що М.Ґалаґан загинув у Лук'янівській тюрмі у 1946 р. Відповідно до матеріалів І.Сюндюкова, М.Ґалаґан відбув десятирічне ув'язнення у «Сиблагу» (Кемеровська область, Маріїнськ, п/с 247/6-г) та був звільнений 1 листопада 1955 року. Подальша його доля невідома. Реабілітований 14 травня 1992 року.
6) Іван Іванович Мірний (1872-1937) — український політик доби УНР. У період Гетьманату і Директорії УНР очолював канцелярію Міністерства закордонних справ України, входив до складу делегації УНР на Паризьку мирну конференції 1919—1920 років.
Іван Мірний
 
Дмитро Антонович
7) Антонович Дмитро Володимирович (1877-1945)- український історик мистецтва й театру, політичний діяч, редактор численних українських часописів; член Української Центральної Ради, морський міністр, міністр мистецтва, генеральний консул УНР в Швеції (1918 р.), голова дипломатичної місії УНР в Римі (1919), один з організаторів, ректор Українського вільного університету у Відні та Празі; голова Українського історико-філологічного товариства у Празі. Один із засновників Музею визвольної боротьби України у Празі.
Олександр Вілінський
8) Олександр Валер’янович Вілінський (1872-1928) - український громадський діяч, дипломат, всесвітньо відомий інженер і учений. Один із засновників Української Центральної ради. У 1918 - 1919 роках — український консул у Цюріху. У 1920 році емігрував спочатку до Відня, згодом до Чехословаччини. Працював професором машинознавства в Українській господарській академії у Подєбрадах.
Костянтин Мацієвич
9) Костянтин (Кость) Андріанович Мацієвич (1873-1942) - визначний український державний і громадський діяч, учений, дипломат. З лютого по квітень 1919 року очолював Міністерство закордонних справ УНР, з 1919 по 1923 рік – голова дипломатичної місії УНР в Румунії. У 1923 році емігрував до Чехословаччини, де працював професором Української господарської академії в Подебрадах. З 1936 року — голова Української наукової асоціації та Українського дипломатичного клубу в Празі.
10) Євген Миколайович Голіцинський (1878, Кишинів, Бесарабська губернія, Російська імперія – 1932, Подєбради, Чехословацька Республіка) — український дипломат. Очолював дипломатичну місію УНР у США, в Естонії та Латвії. З 1920 р. працював у Чехословацькій республіці на посаді доцента, викладача хімії в Українській господарській академії в Подєбрадах.
Помер у 1932 у Подєбрадах.
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux