Минулого і цього року в Україні відзначається 100-річчя Української революції. Тоді було закладено початки перших державотворчих ініціатив, повністю реалізувати які вдалося лише зараз: маємо самостійну державу, сильне військо, автокефальну церкву.

Основною причиною поразки новоствореної української держави сто років тому був її одвічний ворог – північно-східний сусід.

Сучасну російсько-українську війну на Донбасі називають гібридною. Можна почути навіть такий аргумент: під час агресії Росія застосувала не відомі раніше способи та методи, до яких українська держава та суспільство не були готові.

Це твердження справедливе лише наполовину. У ХХ столітті їх використовували у війнах проти інших держав більшовицька Росія, а потім і СРСР. Тож пострадянська "демократична" Росія насправді не вигадала майже нічого нового, хіба що пристосувала методи попередників до нових реалій.

Український історик Володимир Бірчак  проаналізує гібридну війну 100-річної давності, порівняє її з війною сучасною та спробує пояснити, як, незважаючи на все, 100 років тому формувалася УНР і яких помилок минулого вдалося уникнути Україні сучасній.