• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • čeština
Дипломати вшанували пам'ять послів УНР
Опубліковано 22 грудня 2021 року о 15:32

До Дня працівників дипломатичної служби, який відзначається 22 грудня, працівники Посольства України в Чехії поклали квіти на могили 11 українських дипломатів періоду УНР на цвинтарях у Празі та в Подєбрадах.

На території невеликої Чехії знаходиться чи не найбільше в Європі місць української пам’яті. У міжвоєнний період, після поразки Армії УНР у боротьбі з більшовицькою Росією, Чехословаччина на чолі з президентом Томашем Масариком надала притулок понад 20 тисячам українських емігрантів – військовим, студентам, представникам культурної інтелігенції. Вони вважали більшовицьку окупацію українських земель тимчасовою й мріяли про відновлення державності в найближчі роки. Проте більшості довелося знайти на чеській землі і свій останній спочинок.

Посольство України в Чехії в співпраці з українськими громадськими організаціями та за фінансової підтримки МЗС України доглядає та сплачує ренту за більшість могил, де покоїться прах дипломатів Української Народної Республіки. Щороку, 22 травня, дипломати приходять вшанувати пам’ять своїх попередників та покласти квіти на їхні могили.  


На Ольшанському кладовищі в Празі поховано in memoriam посла УНР у Празі Максима Славінського, якого закатували до смерті у в’язниці НКВС на Лук’янівці в Празі й справжнє місце поховання досі лишається невідомим.












Знайдемо тут могилу першого посла УНР в Лондоні Миколи Стаховського – провідного громадського діяча, лікаря, організатора українського культурного життя.

Неподалік знаходиться могила посла УНР у Відні й голови делегації УНР на мирній конференції в Парижі, міністра пошти й телеграфу УНР Григорія Сидоренка.

Га Ольшанському цвинтарі знаходиться також могила посла УНР у Фінляндії, Швеції та Норвегії Костя Лоського. Після завершення служби оселився в Празі, працював в Українському вільному університеті професором римського права, деканом правничого факультету (1927–1928), проректором (1929–1930). 

In memoriam похований у Празі посол УНР в Румунії й Угорщині Микола Галаган, який був у 1945 році вивезений радянською військовою контррозвідкою до Києва й закатований у в’язниці.

На Ольшанському цвинтарі знайшов свій спочинок і керівник канцелярії МЗС УНР Іван Мірний, на надгробку якого читаємо: «Свою Україну любив!».












На цвинтарі у Подєбрадах дипломати поклали квіти до українського колумбарію, де зберігається прах посла УНР в Римі, ректора Українського вільного університету Дмитра Антоновича, консула УНР в Цюріху Олександра Вілінського, Міністра закордонних справ УНР, посла УНР в Бухаресті Костянтина Мацієвича.

Колумбарій було побудовано в 1933 році з ініціативи та за кошти викладачів Української господарської академії в Подєбрадах. На ньому викарбувані слова: «Дорогим товаришам, яким доля не судила повернутись на Батьківщину».

Поряд із колумбарієм на цвинтарі в Подєбрадах розташовано могилу керівника дипломатичної місії УНР у США, в Естонії та Латвії Євгена Голіцинського. Трохи далі поховано віцеконсула Української Держави в Саратові (26.07.1918 – грудень 1918) Віктора Сапіцького.


Біографічні довідки:

1) Максим Антонович Славинський (Славінський, 1868-1945) - український громадсько-політичний діяч, поет, перекладач, дипломат, публіцист, редактор. У 1919-1923 роках був керівником надзвичайної дипломатичної місії УНР в Чехословацькій Республіці. З 1923 року читав лекції з історії західноєвропейської літератури в Українському педагогічному інституті імені Михайла Драгоманова в Празі, працював на посаді професора новітньої історії в Українській господарській академії в Подєбрадах. У 1945 році був заарештований в Празі радянськими спецслужбами, помер у Лук'янівській в'язниці в Києві 23 листопада 1945 року по закінченні слідства, не дочекавшись трибуналу НКВС.

2) Микола Ананійович Стаховський (1879-1948) — український громадсько-політичний діяч, дипломат, лікар. Перший голова дипломатичної місії Української Народної Республіки у Великій Британії.

3) Григорій Микитович Сидоренко (1874-1924) — український політичний діяч і дипломат, інженер. Міністр пошти і телеграфу УНР. Голова делегації УНР на Мирній конференції в Парижі (січень-серпень 1919 року). У 1919-1922 роках - посол УНР у Відні. З 1923 року працював директором бібліотеки Української господарської академії в Подєбрадах.

4) Костянтин (Кость) Лоський - (1874-1933) — український громадський і політичний діяч, історик права, дипломат. Батько героя Крут Лоського Ігоря Костянтиновича. Навесні 1917 р. брав участь в організації та роботі Української Центральної Ради. Навесні 1918 р. призначений послом УНР у Фінляндії, Швеції та Норвегії з місцем перебування в м. Стокгольм. Наприкінці 1920 р. поселився в м. Прага, з 1921 р. працював в Українському вільному університеті: професор римського права, декан правничого факультету (1927–1928), проректор (1929–1930).\

5) Микола Михайлович Ґалаґан (1882-1946(?)-1955(?)) - український громадсько-політичний діяч, публіцист, член Української Центральної ради, посол УНР в Румунії й Угорщині. У 1918 р. - дипломатичний представник УНР в Королівстві Румунія. Після проголошення Павла Скоропадського гетьманом Української Держави відмовився від посади посла і працював у департаменті загальних справ міністерства народного здоров'я, у 1919-1920 рр. - голова дипломатичної місії УНР в Угорщині. Залишив цю посаду на знак протесту у зв’язку з підписанням С. Петлюрою Варшавського договору.

У 1945 р. був вивезений радянською військовою контррозвідкою до Києва. У довіднику «Діячі Української Центральної Ради» під редакцією Т.С.Осташко вказується, що М.Ґалаґан загинув у Лук'янівській тюрмі у 1946 р. Відповідно до матеріалів І.Сюндюкова, М.Ґалаґан відбув десятирічне ув'язнення у «Сиблагу» (Кемеровська область, Маріїнськ, п/с 247/6-г) та був звільнений 1 листопада 1955 року. Подальша його доля невідома. Реабілітований 14 травня 1992 року.

6) Іван Іванович Мірний (1872-1937) — український політик доби УНР. У період Гетьманату і Директорії УНР очолював канцелярію Міністерства закордонних справ України, входив до складу делегації УНР на Паризьку мирну конференції 1919—1920 років.

7) Антонович Дмитро Володимирович (1877-1945)- український історик мистецтва й театру, політичний діяч, редактор численних українських часописів; член Української Центральної Ради, морський міністр, міністр мистецтва, генеральний консул УНР в Швеції (1918 р.), голова дипломатичної місії УНР в Римі (1919), один з організаторів, ректор Українського вільного університету у Відні та Празі; голова Українського історико-філологічного товариства у Празі. Один із засновників Музею визвольної боротьби України у Празі.

8) Олександр Валер’янович Вілінський (1872-1928) - український громадський діяч, дипломат, всесвітньо відомий інженер і учений. Один із засновників Української Центральної ради. У 1918 - 1919 роках — український консул у Цюріху. У 1920 році емігрував спочатку до Відня, згодом до Чехословаччини. Працював професором машинознавства в Українській господарській академії у Подєбрадах.

9) Костянтин (Кость) Андріанович Мацієвич (1873-1942) - визначний український державний і громадський діяч, учений, дипломат. З лютого по квітень 1919 року очолював Міністерство закордонних справ УНР, з 1919 по 1923 рік – голова дипломатичної місії УНР в Румунії. У 1923 році емігрував до Чехословаччини, де працював професором Української господарської академії в Подебрадах. З 1936 року — голова Української наукової асоціації та Українського дипломатичного клубу в Празі.

10) Євген Миколайович Голіцинський (1878, Кишинів, Бесарабська губернія, Російська імперія – 1932, Подєбради, Чехословацька Республіка) — український дипломат. Очолював дипломатичну місію УНР у США, в Естонії та Латвії. З 1920 р. працював у Чехословацькій республіці на посаді доцента, викладача хімії в Українській господарській академії в Подєбрадах.

Помер у 1932 у Подєбрадах.

11) Сапицький Віктор Андрійович (10.08.1889 – 10.06.1942) – правознавець, діяч кооперативного руху, лектор УГА, член Федерації українських інженерів за кордоном, віце-консул Української Держави в Саратові.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux