• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • čeština
Посол Євген Перебийніс вшанував пам'ять дипломатів УНР
Опубліковано 22 грудня 2020 року о 09:35

Сьогодні, 22 грудня, в День працівників дипломатичної служби України, Посол України в Чехії Євген Перебийніс вшанував пам’ять українських дипломатів, похованих на території Чехії. 
Зокрема, 
  • міністра закордонних справ Української Народної Республіки (УНР) та глави Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Румунії Костянтина Мацієвича; 
  • глави Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Чехословаччині Максима Славінського; 
  • посла УНР у Відні, голови делегації УНР на Мирній конференції в Парижі, Міністра пошти й телеграфу УНР Григорія Сидоренка; 
  • посла УНР у Швеції, Фінляндії та Норвегії Костя Лоського; 
  • посла УНР в Румунії та Угорщині Миколи Ґалаґана; 
  • першого посла УНР у Великій Британії Миколи Стаховського;
  • керівника канцелярії МЗС УНР Івана Мірного; 
  • посла УНР в Італії Дмитра Антоновича; 
  • посла УНР в США, Латвії та Естонії Євгена Голіцинського;
  • консула УНР в Цюриху Олександра Вілінського.
Костянтин (Кость) Андріанович Мацієвич (1873-1942) - визначний український державний і громадський діяч, учений, дипломат. З лютого по квітень 1919 року очолював Міністерство закордонних справ УНР, з 1919 по 1923 рік – голова дипломатичної місії УНР в Румунії. У 1923 році емігрував до Чехословаччини, де працював професором Української господарської академії в Подєбрадах. З 1936 року — голова Української наукової асоціації та Українського дипломатичного клубу в Празі.


Максим Антонович Славинський (Славінський, 1868-1945) - український громадсько-політичний діяч, поет, перекладач, дипломат, публіцист, редактор. У 1919-1923 роках був керівником надзвичайної дипломатичної місії УНР в Чехословацькій Республіці. З 1923 року читав лекції з історії західноєвропейської літератури в Українському педагогічному інституті імені Михайла Драгоманова в Празі, працював на посаді професора новітньої історії в Українській господарській академії в Подєбрадах. У 1945 році був заарештований в Празі радянськими спецслужбами, помер у Лук'янівській в'язниці в Києві 23 листопада 1945 року по закінченні слідства, не дочекавшись трибуналу НКВС.


Григорій Микитович Сидоренко (1874-1924) — український політичний діяч і дипломат, інженер. Міністр пошти і телеграфу УНР. Голова делегації УНР на Мирній конференції в Парижі (січень-серпень 1919 року). У 1919-1922 роках - посол УНР у Відні. З 1923 року працював директором бібліотеки Української господарської академії в Подєбрадах.


Костянтин (Кость) Лоський - (1874-1933) — український громадський і політичний діяч, історик права, дипломат. Батько героя Крут Ігоря Лоського. Навесні 1917 року брав участь в організації та роботі Української Центральної Ради. Навесні 1918 року призначений послом УНР у Швеції, Фінляндії та Норвегії з місцем перебування у Стокгольмі. Наприкінці 1920 року поселився в м. Прага, з 1921 року працював в Українському вільному університеті: професор римського права, декан правничого факультету (1927–1928), проректор (1929–1930).


Микола Михайлович Ґалаґан (1882-1946(?)-1955(?)) - український громадсько-політичний діяч, публіцист, член Української Центральної ради. У 1918 році - дипломатичний представник УНР в Королівстві Румунія. Після проголошення Павла Скоропадського гетьманом Української Держави відмовився від посади посла і працював у департаменті загальних справ міністерства народного здоров'я, у 1919-1920 роках - голова дипломатичної місії УНР в Угорщині. Залишив цю посаду на знак протесту у зв’язку з підписанням С.Петлюрою Варшавського договору. У 1945 році був вивезений радянською військовою контррозвідкою до Києва. У довіднику «Діячі Української Центральної Ради» під редакцією Т.С.Осташко вказується, що М.Ґалаґан загинув у Лук'янівській тюрмі у 1946 році Відповідно до матеріалів І.Сюндюкова, М.Ґалаґан відбув десятирічне ув'язнення у «Сиблагу» (Кемеровська область, Маріїнськ, п/с 247/6-г) та був звільнений 1 листопада 1955 року. Подальша його доля невідома. Реабілітований 14 травня 1992 року.


Микола Ананійович Стаховський (1879-1948) — український громадсько-політичний діяч, дипломат, лікар. Перший голова дипломатичної місії УНР у Великій Британії.


Іван Іванович Мірний (1872-1937) — український політик доби УНР. У період Гетьманату і Директорії УНР очолював канцелярію Міністерства закордонних справ, входив до складу делегації УНР на Паризькій мирній конференції.


Дмитро Володимирович Антонович (1877-1945)- український історик мистецтва й театру, політичний діяч, редактор численних українських часописів; член Української Центральної Ради, голова дипломатичної місії УНР в Римі (1919 р.), один з організаторів та ректор Українського вільного університету у Відні та Празі; голова Українського історико-філологічного товариства у Празі. Один із засновників Музею визвольної боротьби України у Празі.


Євген Миколайович Голіцинський (1878–1932) — український дипломат, викладач. Очолював дипломатичну місію УНР у США, Естонії та Латвії. З 1920 року працював у Чехословацькій Республіці на посаді доцента, викладача хімії в Українській господарській академії в Подєбрадах.


Олександр Валер’янович Вілінський (1872-1928) - український громадський діяч, дипломат, всесвітньо відомий інженер і науковець. Один із засновників Української Центральної ради. У 1918-1919 роках — український консул у Цюриху. У 1920 році емігрував спочатку до Відня, згодом до Чехословаччини. Працював професором машинознавства в Українській господарській академії у Подєбрадах.


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux