• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • čeština
Правозахисний кримський день у Празі
Опубліковано 30 червня 2021 року о 12:28

У вівторок 29 червня в Празі відбувся показ документального фільму «1944» про сталінську депортацію кримських татар з Криму в 1944 році. Стрічка кримськотатарських режисерів Юнуса Паші та Фатіми Осман розповідає про трагедію всіх кримських татар через окремо взяті історії окремих родин та картини художника Садиха Аджі Селімова, який пережив депортацію в підлітковому віці й свої спогади про цю трагедію виклав пензлем на полотні. Зйомки фільму у Криму.

Показ в Празі у кінотеатрі Kinо Pilotů, що символічно розташований поряд з вулицею Кримська, провели посольство України в Чехії і чеська гуманітарна організація «Людина в біді».

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, яка брала участь у підготовці фільму, розповіла у записаному відеопривітанні до чеських глядачів, що її бабусі, які пережили депортацію 1944 року, завжди плакали, розповідаючи своїй малій онуці про події 50-річної давнини. «Своїх бабусь я змогла зрозуміти не так давно – розповідаючи зараз про Крим, я відчуваю те саме. Події в Україні повторюються. Можливо, зараз ми переживаємо трагедію не в тому масштабі, але суть злочину, який сьогодні вчиняє Росія щодо моєї країни, до України, залишається незмінним. Сучасна реальність в Криму, яку не можна відчути просто з картинки, це реальність несвободи. Коли за слова про те, що «Крим – це Україна», можна потрапити у в’язницю. Коли за український прапор на даху будинку можна потрапити у в’язницю. Страх несвободи наповнює весь півострів, який було перетворено на одну велику військову базу. Сподіваюся, що цей фільм допоможе вам краще зрозуміти контекст, у якому живе моя країна і мій народ», – говорить Еміне Джапарова.

Герої фільми «1944» зазнали всі лиха депортації ще в дитячому віці. Їм пощастило вижити, адже лише за перші півроку депортації загинуло понад 16 тисяч кримських татар, половина з них – діти. Сьогоднішнє кримське дитинство також відрізняється від дитинства інших дітей. Бути дитиною політичного в’язня в окупованому Криму – це виростати зі стигмою: «син терориста», «донька шпигуна» або «онучка екстреміста». Історії дітей, що залишились без батьків і близьких родичів, яких було ув’язнено за політичними мотивами в окупованому Криму, розповіла відвідувачам заходу виставка фотографій правозахисника та журналіста Антона Наумлюка «Доросле кримське дитинство», яка була представлена в холі кінотеатру. Діти на фотографіях не відрізняються від звичайних малюків: хтось ходить до школи, хтось – у дитячий садок. Утім, реалії кримського дитинства відрізняє одне – їх примусили подорослішати зарано. Ці світлини не тільки про дітей, вони і про їх батьків, які не мають можливості через ґрати спостерігати за дорослішанням своїх дітей.

Висловлюємо подяку за проведення заходу компанії FRESH PRODUCTION GROUP, Міністерству інформаційної політики України, Кримському дому в Києві.


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux