Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • čeština
  • Стара версія
Празький тріумф "Щедрика"
Опубліковано 12 травня 2020 року о 17:33

Чеський новинний сайт Forum 24 та український портал "Історична правда" започаткували новий проект - "Україна: інша історія" - у рамках якого щомісяця чеською мовою буде виходити нова стаття, підготована українськими істориками та редакторами порталу "Українська правда". Першою ластівкою став матеріал про концерт Української Республіканської капели в Празі 101 рік тому.

Це може прозвучати дивно, але вперше українські різдвяні колядки в Національному театрі в Празі прозвучали 11 травня. Сталося це понад сто років тому і саме з весняної Праги почалося світове турне й майбутня світова слава мелодії Carol of the Bells, або ж «Щедрика» українського композитора Миколи Леонтовича.

Січень 1919 року, Україна. Російські більшовицькі війська ведуть гібридну агресію проти Української Народної Республіки. Аби захистити власний суверенітет Україна шукає союзників в Європі. Та як схилити європейців на користь України, якщо їм нічого не відомо ані про історію, ані про мову чи культуру українського народу? Це вже завдання з царини культурної дипломатії. Такий проект ініціює Головний Отаман військ УНР, тогочаcний очільник української держави Симон Петлюра.

"За тиждень щоб була зорганізована для закордонної подорожі капела, а то розстріляю!"

Дає Петлюра з гумором, але всерйоз наказ одному з найвідоміших на той час в Києві диригенту Олександру Кошицю. Нашвидкоруч створений хор отримує державну підтримку і фінансування. Співаків набирають по всій Україні, репетиції тривають не довго – уже 24 березня капела Олександра Кошиця у складі 80 хористів вирушає в перше світове турне. Перша зупинка – Прага. Концертна програма складається з трьох частин: духовні пісні, різдвяні колядки та українські народні колядки – більшість творів виконується в обробці українського композитора Миколи Леонтовича.

Поперед артистів до Праги з Києва летить телеграма й доручення для посла Української Народної Республіки в Чехословаччині – Максима Славінського – допомагати музикантам у разі потреби.

Перш за все посол Максим Славінський попіклувався музикантам про костюми. На гроші посольства в Празі співакам шиють шовкові сукні й фраки. Диригент Олександр Кошиць свідомо позиціонує український музичний проект як європейський, а Україну – як модерну культуру зі своєю національною традицією.

Хор Олександра Кошиця після виступу в Празі. 


Прем'єрний концерт відбувається 11 травня 1919 року у Національному театрі Праги. Цього ж дня уперше в Європі почули відомого на весь світ українського "Щедрика".

Домовитися про концерти в найпрестижнішому залі Праги було непросто. "Чехи до приїзду Української Республіканської Капелі були прихильниками "єдиної неділимої Росії" і на наш "сепаратизм" дивились косим оком як на "зраду". – Пише у книзі спогадів кур'єр капели Олександр Пеленський. Однак після празького концерту риторика чеських музикознавців радикально змінюється. Наприклад, диригент найвідомішого празького хору "Глагол" Jaroslav Křička пише: Je těžko ruce psáti posudek, kde srdce zpívá chvalozpěv. Ukrajinci přišli a zvítězili. Věru, až příliš dlouho nevěděli jsme o nich a křivdili jsme jim těžce, když — nepoučeni a neinformováni — spojovali jsme je proti jich vůli v jeden celek s národem ruským. Ukrajinci jsou jiní než Rusové a — řeknu hned — jsou nám ze všedi Slovanů nejbližší: celou svou povahou, sankvinickou letorou, sklonem k humoru a lehké mysli, s kterou přenášejí se přes žaly a strasti. Jako všecko i jejich píseň je jiná, svérázná. Hudební revue. Praha: Hudební odbor Umělecké besedy, 6/1919, 12(9-10). s. 366.

Афіша концерту Української республіканської капели в Празі

Після надзвичайного празького успіху хор Олександра Кошиця зібрав нечувані оголоси в Парижі, Відні, Берліні, Женеві, Базелі, Берні, Лозанні й Цюриху. Розуміючи всю відповідальність покладеної на них місії, музиканти вкладали в свої виступи всю серце й душу. Найбільший захват у публіки викликає колядка «Щедрик» в обробці Микола Леонтовича: від Праги до Барселони усі пишуть про неї. Найскладніше давалась іноземцям вимова й написання української колядки. Під час українських концертів в Лондоні у лютому 1920 року відомий британський тижневик гумору й сатири "The Punch", оголошує про кризу щойно створеного товариства Правильної Космополітичної Вимови через нездатність його членів вимовити назву "Щедрика" – найкращого твору з репертуару українського хору. У номері за 11 лютого друкується: "На їхньому концерті минулого тижня сильні жінки ридали як чоловіки через те, що не могли вимовити назву однієї з найпрекрасніших композицій програми – "Щедрика"".

Варіанти написання "Щедрика" в світі"

Після завершення європейських гастролей український хор під орудою диригента Олександра Кошиця переїздить до США. 5 жовтня 1922 року відбувається прем'єрний концерт українців у Нью-Йорку в найпрестижнішому залі Carnegie Hall. У той же вечір американці вперше чують "Щедрика", свою майбутню улюблену колядку "Carol of the Bells". Лиш через 14 років, 21 листопада 1936 року, свої права на "Carol of the Bells" запатентує відомий американський диригент українського походження Пітер Вільховський. Поруч з "Щедриком" американцям сподобається ще один хіт – колискова "Ой ходить сон". Саме вона, за оцінкою музикознавців, ляже в основу відомого джазового стандарту Джорджа Гершвіна "Summertime".

Та слава українського «Щедрика» не змогла зупинити наступ більшовиків на Київ. 1921 року територія Української народної республіки була анексована за результатами Ризького договору між Польщею, з одного боку, та Радянською Росією і також, формально, її маріонеткою УСРР з другого.

Капела Олександра Кошиця припиняє існування останнім концертом у Нью-Йорку у травні 1924 року. Диригент Олександр Кошиць став в радянські часи ворогом українського народу й залишився у Америці в еміграції. Микола Леонтович, автор «Щедрика», був убитий чекістами у 1921 році в батьківському домі в Україні. Трохи згодом у Парижі був убитий радянським агентом Симон Петлюра. Посла Максима Славинського в травні 1945 року СМЕРШ вивіз його до Києва, де колишній посол загинув у Лук’янівській в’язниці.

Портрет Миколи Лисенка

Та українську пісню було не спинати. Український «Щедрик», втративши своє складне для вимови українське ім’я «Щедрик» і отримавши нове, інтернаціональне – Carol of the Bells, став популярною на весь світ різдвяною мелодією. І лише зараз Україна повертає колядці її справжнього автора й згадку про перше європейське виконання в Празі в травні 1919 року.

Публікацію підготовлено на основі статті музикознавиці Тіни Пересунько, опублікованої на сторінках порталу «Історична Правда»: https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/01/28/156943/








Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux