Зал Бібліотеки імені Вацлава Гавела у Празі був заповнений. У шосту річницю Революції гідності послухати про вислід тих подій і зміни, які відбулись в українському суспільстві, прийшли не лише українці, які проживають у Празі, але й багато чехів, які цікавляться українською тематикою. 

Український Майдан історик подав у контексті світових рухів за права людини. На прикладі інших країн він показав, що різниці, які існують між українськими регіонами є типовими для великих країн, а історія та цінності, вкорінені на цих територіях, зберігають ці різниці. Наприклад, голосування на президентських виборах у США, коли обрали президента Барака Обаму, засвідчило існування відмінної політичної культури в штатах, де довше існувало рабство. Так само і польська електоральна мапа досі відтворює поділи Польщі кінця ХVIII століття – в районах, що належали Австро-угорській імперії та Прусії є щільніша мережа залізниць і там голосують за лібералів, на відміну від тих частин Польщі, які відійшли до Російської імперії. Що найдивовижніше, навіть на рівні тваринного світу цей поділ зберігається – польські олені, які увійшли в назву лекції, воліють жити на ліберальнішій території Польщі.

Як у цю історію вписується Майдан? Чому він збирав мільйони людей? Чому «вибухнула» Революція гідності? Як це вплинуло на українське суспільство і його змінило? На ці запитання історик Олександр Зінченко звернув увагу у виступі, проаналізувавши травми минулого у постгеноцидних і посттоталітарних суспільствах. Травми, зауважує, і визначають поведінкові стереотипи людей, що також стало причиною Євромайдану в Україні.

Науковець наголосив на кількох травмах, які пережили українці у ХХ столітті. А це – зокрема, доноси, які були поширеним явищем у часи окупаційних режимів в Україні. Саме доноси спричинили недовіру один до одного, каже він, люди почувались у небезпеці і недовіряли навіть найближчим особам, бо не знали, чого можна від них очікувати. Тому, каже, у радянський тоталітарний період багато людей боялись розповідати правду навіть своїм дітям, була величезна недовіра українців до влади, бо вона ані в колоніальний період, ані в тоталітарний не була інструментом у руках суспільства, а тільки загрозою для нього. Це і формує стереотип «злочинної влади», переконаний він. 

Недовіра до державних інституцій стала причиною, чому українці вийшли на Майдан, а це, вважає Олександр Зінченко, є наслідком травматизації українців у минулому. 

Революція гідності змінила українців, кажуть історики, передусім зросли їхні патріотичні почуття, як і громадянська ідентичність, українці подолали деякі страхи, які тяжіли над ними десятиліттями. Якщо, згідно з соціологічними даними, у 2000 році 72% українців боялися голоду, то на сьогодні найменший відсоток людей, які мають такий страх. Водночас до Майдану українці не вельми задумувались над тим, що на них і країну може напасти ворог, захопити території, що можливий розпад держави, говорить Олександр Зінченко.

За його словами, після Майдану відбулось кілька позитивних змін, і багато українців вважають, що їхнє життя залежить від них. Водночас, додає, 73% виявились не готові брати відповідальність у свої власні руки, не визначились або вважають, що їхнє життя залежить від зовнішніх обставин. За його словами, Майдан показав, що українське суспільство відновлюється після тоталітарного минулого. Якщо довіра до людей у часи революцій збільшується, то недовіра до державних інституцій надалі залишається неопрацьованою травмою минулого, наголошує історик, але свобода слова для більшості українців є ключовою цінністю.

«Щойно сильна рука доходить до свободи слова, українці відвертаються від таких політиків. Існують червоні лінії, які не можна переходити», – наголосив Олександр Зінченко, який у своєму виступі наводив соціологічні дані «Моніторингу соціальних змін» Інституту соціології НАНУ.

Після завершення лекції в слухачів виникло дуже багато запитань, тож обговорення теми затяглося ще на наступну годину. 

Подивитися запис виступу можна на сторінці Посольства в фейсбуці, а прочитати репортаж із заходу - на сайті Радіо Свободи.