Учасники акції провели паралелі між тим, що чинив сталінський режим 75 років тому та тим, що нині чинить путінський режим в Криму, наголосивши, що нинішня російська влада застосовує ті ж самі каральні форми і методи, що застосовувалися за радянських часів.

За словами Посла України в Чехії Євгена Перебийноса, 18 травня 1944 року, протягом одного дня, цілий народ був оголошений ворогом радянської влади та вигнаний з рідного дому, що без сумніву можна назвати актом геноциду. Євген Перебийніс висловив слова подяки Міністру закордонних справ Чехії Томашу Петршічеку за підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та засудження Чеською Республікою політичних переслідувань мешканців Криму, які вважають його складовою частиною України. На його переконання, рано чи пізно, окупований Крим повернеться до України.

Керівник платформи «Bez komunistů.cz» Петр Марек звернув увагу на комунізм як на найвище зло, яке сьогодні недооцінюється. Зло, від якого в колишньому Радянському Союзі найбільше постраждали українці, які лише під час штучного Голодомору втратили мільйони людських життів. За його словами, те, що коїть Росія сьогодні є тому, що російська імперська політика живе і донині.

За словами представниці кримськотатарської громади, кримські татари сьогодні в Криму відчувають і переживають те ж саме, що пережили кримські татари у 1944 році. Залякування, обшуки, затримання та ув’язнення людей, які відстоюють своє право мешкати на своїй рідній землі, є реаліями сьогодення в Криму. Путінським режимом створюються усі умови для втрати кримськими татарами своєї ідентичності та культури. Проте, незважаючи на це, кримські татари вірять в те, що свою нинішню місію - відстояти право на власну землю, вони виконають.

Нагадаємо, депортація була організована за наказом комуністичного диктатора Йосипа Сталіна у в якості колективного покарання за нібито співпрацю кримських татар з нацистськими окупантами. За звичною для радянських каральних органів схемою «ворогами радянської влади» оголошувалися цілі верстви населення як, наприклад, українські селяни, яких назвали куркулями і виморили штучним голодом, кримські татари за, нібито, масову зраду та масовий колабораціонізм за часів окупації Криму гітлерівськими військами.
За офіційними даними, 18 травня 1944 року було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за даними кримських татар – понад 400 тисяч, з яких упродовж першого півтора року померло близько 46% депортованих людей. У каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від кількох хвилин до півгодини, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Більшість майна залишилася і була конфіскована державою. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.
На Батьківщину кримські татари змогли повернутися лише після проголошення незалежності України.