Про те, що література – один із найкращих інструментів, з допомогою якого можна познайомити й закохати чехів в Україну, чеські україністи зрозуміли вже давно. Не дарма на нещодавній дискусій про креативні індустрії директорка Українського інституту книги Олександра Коваль відзначила, що в Чехії, порівняно з іншими країнами, виходить багато перекладів з української літератури без послідовної грантової підтримки перекладів. Це заслуга, у першу чергу, місцевих перекладачів зі стажем – Ріти Кіндлерової, Алени Моравкової, Мирослава Томека, Катерини Газюкіної, Терези Хланьової та інших. Останніми роками сприяє цьому й фінансова підтримка МЗС України, яка підтримало видання збірки оповідань Тані Малярчук «Звірослов», роману «Місто» Валер’яна Підмогильного та «Довгі часи» Володимира Рафєєнка, поетичної збірки поетів празької школи Юрія Дарагана та Олекси Стефановича.

Однак з часом постала проблема підготовки нових перекладачів. Тому три роки тому з ініціативи Посла України в Чехії Євгена Перебийноса та голови Чеської асоціації україністів Терези Хланьової в Чехії почали проводити конкурс на кращий переклад з української мови на чеську. Цього року до конкурсу вперше долучилася Спілка перекладачів Чехії, надавши йому статус професійного, що значно розширило коло учасників конкурсу.

«Для нас із дружиною цей конкурс надзвичайно важливий і ми сподіваємося, що вдасться його проводити й з кожним роком залучати до перекладу українських творів все більшу кількість учасників», - відзначив посол Євген Перебийніс.  

Цього року учасники в категорії «Проза» перекладали спогад Володимира Рафєєнка «Птахи останнього літа» про події 2014 р. у Донецьку та оповідання Тані Малярчук «Жаби в морі», за який письменниця отримала австрійську літературну премію імені Інгеборг Бахман. Обидва письменники вже були відомі в Чехії – чеською мовою нещодавно вийшли збірка «Звірослов» Тані Малярчук та роман «Довгі часи» Володимира Рафєєнка. За словами членів журі, вибір уже відомих у Чехії імен мав на меті як продовжити знайомство чеських читачів із їхніми творами, так і, в першу чергу, полегшити роботу непрофесійним перекладачам, які могли попередньо ознайомитися зі стилем письма авторів.

У категорії «Поезія» перекладачі цього року боролися з текстами Юрія Іздрика та Василя Стуса, тексти яких у Чехії майже не перекладалися. Однак, на жаль, лише двоє учасників конкурсу наважилися на переклад поетичних текстів, тому в цій категорії журі вирішило навіть не відзначати перше місце, а дати нагороду лише одному учаснику за 2 місце.

На виконання перекладу в учасників було 5 місяців. До участі в конкурсі цього року надійшло 15 робіт.

Оцінювало роботи учасників кваліфіковане журі в складі богемістки та перекладачки, дружини надзвичайного та повноважного посла України в Чехії Ольги Перебийніс, номінованої Спілкою перекладачів Чехії україністки та перекладачки Ріти Кіндлерової, а також голови Чеської асоціації україністів та завідувачки україністики в Карловому університеті в Празі Терези Хланьової. До «позапразької» частини журі увійшли представниці україністик університетів у Празі та в Брні Моніка Шевечкова та Радана Мерзова.  

Тереза Хланьова, голова Чеської асоціації україністів, відзначила, що цього року було надзвичайно складно вибрати переможців, оскільки на конкурс надійшло багато сильних робіт, серед яких було складно обрати найкращу. Власне, усі члени журі відзначили високий рівень цьогорічних учасників та прискіпливий і творчий підхід до підбору необхідних виражальних мовних засобів. Однак з-посеред 15 надісланих перекладів судді розподілили місця таким чином:

Категорія ПРОЗА:

1-е місце: Ева Реутова

2-місце: Петра Лібл

3-е місце: Кароліна Юракова та Патрік Фелчер.

Особливі відзнаки отримали Яна та Павел Мацур та Людмила Тисячна.

Категорія ПОЕЗІЯ:

Маркета Поледнікова

За перемогу в конкурсі переможці отримають фінансові винагороди в розмірі 5000, 3000 і 1000 чеських крон відповідно.

Під час церемонії члени журі поділилися з учасниками своїми перекладацькими секретами та відзначили велику важливість прискіпливому відбору тексту для перекладу.

«При виборі перекладу перекладач не може керуватися власним смаком. Потрібно перекладати текст, який може щось розповісти про Україну, або який може зацікавити читача своїм новаторством, тому що в Чехії на цю тему ще нічого не було написано», - сказала Ріта Кіндлерова, яка перекладає чеською твори Оксани Забужко, історичну та дитячу літературу. – «У Чехії дуже бракує якісних перекладів класики – Івана Франка, Лесі Українки, які досі лишаються не перекладеними. У нас навіть всього «Кобзаря» Шевченка чеською немає – це, звичайно, робота не на один рік, але це треба зробити».

Тут вже покладаємо надії на новостворений Український інститут книги, який зараз приділяє велику увагу програмі підтримки видання україномовних творів за кордоном. Саме для цього зараз розробляється нова урядова програма, на яку буде виділено понад 9 млн. гривень. «Ми хочемо, щоб твори українських літераторів дійшли до закордонного читача, щоби вони розповіли світові, що Україна має дуже багато історій, не тільки тих, які поширюють ЗМІ», - сказала нещодавно керівник сектору перекладної літератури Українського інституту книги Богдана Неборак.

«Бути україністом – це виклик, це місія, це приналежність до певної секти», - відзначила Ольга Перебийніс. – «Жодна мова світу не перебуває в такому державотворчому процесі як українська. Починаючи з 2014 року ми є свідками карколомних перероджень у деяких українців, і мова стає визначальним критерієм для прийняття ними важливих життєвих кроків. Саме на мові українці будують свою ідентичність. Саме таким є прикладом одного з авторів, якого ви перекладали, - Володимира Рафєєнка.»

Під час церемонії нагородження організатори конкурсу разом із членами журі та учасниками обговорювали також шляхи покращення конкурсу та залучення нової аудиторії. Відзначили, зокрема, вдалий досвід минулорічного конкурсу, де Посольству України в Чехії вдалося заручитися фінансовою підтримкою Плзеньського краю Чехії, що дозволили переможцеві конкурсу перекласти повністю весь твір. Тож з дня на день очікуємо на появу в чеському видавництві «FRA» збірки «Точка нуль» Артема Чеха в перекладі Кароліни Юракової, яка минулого року посіла друге місце в конкурсі. Окрім цього, учасники запропонували залучати до конкурсу українські казки, оскільки в чеському просторі також дуже бракує якісної перекладної української дитячої літератури.

А наостанок лише процитуємо слова Ольги Перебийніс: «Не дивлячись на мінливість світу, хай конкурс цей буде константою».