Перш за все, потрібно розуміти, що це не звичайна війна, до якої ми звикли з історії. Росія — член Ради Безпеки ООН, має ядерну зброю, агресивно напала на нас, і ми як держава захищаємося. Коли закінчиться ця війна — це скоріше питання до агресора.

На мою думку, завершиться вона лише тоді, коли Росія і її керівництво втратять силу і можливості вести війну. Для цього необхідно об'єднання зусиль усього світу. 

Росія напала не лише на Україну, а й на весь демократичний світ, включаючи Чехію, грубо порушивши демократичні й міжнародні правила. Ми це бачимо навіть через численні кібератаки. Москва намагається за допомогою страху впливати на політичну сцену по всій Європі. 

Тому це не звичайна війна, а конфлікт проти всього західного демократичного світу. Його реакція має бути адекватною до цієї агресії.

Ми будемо захищатися й просити про підтримку. У нас є план, як перемогти, але Захід повинен перестати боятися Путіна.

Так, я думаю, що цей рік буде переломним. Вступить на посаду новий президент США разом зі своєю адміністрацією. Усі говорять про необхідність зупинити цю війну. Але важливо наголосити, що вона може бути завершена лише на основі справедливого миру й міжнародного права.

Ми будемо намагатися переконати американську адміністрацію й Європейський Союз змінити хід подій, зупинити російську агресію і зміцнити позиції України, щоб ми могли ефективно продовжувати оборону.

Важливо, щоб санкції проти Росії почали реально діяти, обмежуючи її можливості вести війну.

Паралельно слід перейти від обіцянок до реальних гарантій безпеки для України. Президент Володимир Зеленський представив свій мирний план, і одним із головних завдань наступного року буде отримання запрошення до НАТО. Також триватиме робота над подальшою інтеграцією до ЄС.

Не існує іншої альтернативи членству України в ЄС і НАТО. Це наша принципова позиція, від якої ми не відступимо.

Це питання часу. Від початку вторгнення ставлення країн-членів до України змінювалося. Я вірю, що ми зможемо переконати ці держави, що членство нашої країни в обох організаціях забезпечить безпеку не лише нам, але й їм. Україна має можливості зробити внесок у європейську та глобальну безпеку. У нас є реальний досвід війни, сильна армія з бойовим досвідом. Додатковий потенціал полягає в наших природних ресурсах, які, звісно, намагається захопити Росія. Тож цей конфлікт слід розглядати також як війну за контроль над новими природними ресурсами. Ми маємо як військовий, так і економічний потенціал для зміцнення трансатлантичного простору. З тими, хто сумнівається, ми будемо намагатися говорити та вести переговори.

Українське суспільство прагне завершення агресії та відновлення миру. Але ми розуміємо, що якщо це буде мир ціною нашої капітуляції, це стане лише черговим кроком до продовження війни, ще жорстокішої. Ніхто не хоче, щоб наступні покоління українців продовжували воювати та вмирати за свободу своєї землі.

Тому ми маємо скористатися цим історичним моментом, щоб досягти справедливого миру. На сьогодні досягти цієї мети можливо лише за допомогою сили.

Доки Путін відчуває себе сильним, він не зупиниться, допоки його не зупинимо ми. І якщо ми й надалі демонструватимемо слабкість, слабкість західних держав, і не усвідомимо одностайно, що російський режим є злочинним і порушує всі міжнародні закони, буде надзвичайно важко змусити Володимира Путіна сісти за стіл переговорів.

Російський агресор має бути витіснений із нашої території, а українські кордони повинні бути визнані відповідно до міжнародного права. Жоден інший компроміс не є можливим. Таку ж позицію має і українське суспільство. І дозволю собі сказати, що аналогічний погляд має й чеське суспільство, яке має свій болючий досвід з Мюнхенською угодою 1938 року. Будь-які поступки агресорові не є шляхом до миру, а лише посиленням його апетиту до війни та узурпації нових і нових територій. 

Вже всім зрозуміло, що Польща є важливим і надійним партнером. Я вірю та сподіваюся, що польське головування стане також кроком до зближення нашої держави з Європейським Союзом, і нам вдасться відкрити якомога більше пунктів у рамках переговорів про вступ. У цьому Польща нам обов’язково допоможе, і не лише з позиції головування, але й завдяки своєму досвіду європейської інтеграції.

Однак шлях до вступу в ЄС – це не лише про Польщу. Ми будемо співпрацювати з іншими країнами, зокрема з Чеською Республікою. Водночас наша держава розуміє, що і вона має виконати свої «домашні завдання», щоб досягти позитивного прогресу в рамках інтеграції до ЄС.

Ми вдячні за нинішню допомогу Німеччини. Намагаємося переконати Берлін надати нам далекобійні ракети Taurus, адже це може сприяти пришвидшенню завершення війни. Як проходитиме німецька кампанія та вибори — це питання скоріше до німецького суспільства. Ми ж прагнутимемо співпрацювати з будь-яким урядом, який буде сформований за підсумками виборів.

Наша позиція тут є чіткою та зрозумілою. Захід має робити все можливе, щоб зменшити військовий потенціал Росії. Наразі військовий бюджет Російської Федерації становить 140 мільярдів доларів, а наступного року, за оцінками, він складе 170 мільярдів, що становить 6% їхнього ВВП. Це величезні кошти. Одночасно доходи від експорту нафти та газу перевищують 200 мільярдів доларів, і західний світ досі не знайшов ефективного механізму обмеження цього експорту. А ці гроші Москва використовує для своїх цілей в Україні. Потрібна мобілізація та єдність Заходу у дотриманні санкцій, що призвело б до обмеження експорту. 

Ми не віримо, що російський президент погодиться на будь-які мирні пропозиції, якщо його до цього не змусити. Ми разом із західними партнерами, включно з Чехією, працюватимемо над тим, щоб зменшити доходи Росії, які вона може використовувати у військовій промисловості.

Важливо, щоб Захід позбувся думки про те, що боїться поразки Путіна і Росії. Потрібно діяти, виходячи з того, що Володимир Путін — це злочинець, а Росія порушила міжнародне право. Ми маємо сприймати його як звичайного злочинця на вулиці, який намагається вас пограбувати чи вбити, і якого зрештою буде справедливо за це ув’язнено.

Це має негативний вплив на позицію Європи. Я не думаю, що потиск рук із Володимиром Путіним може принести якусь користь Європі чи світу, тим більше Словаччині або Угорщині.

Історія вже неодноразово показувала, до яких наслідків призводило для окремих держав обрання сторони добра або зла. Якщо ці державні діячі вважають себе сильними політиками, які дбають про інтереси своїх країн, вони повинні прагнути залишатися на стороні добра, а не злочинця, на руках якого кров невинних людей. Проте це питання їхньої совісті. Ми можемо лише з жалем спостерігати за цим.

Такі дії та кроки не сприятимуть пришвидшенню миру. Сила Європи полягає насамперед в єдності, і той, хто хоче цю єдність підірвати, повинен усвідомлювати, що за це  доведеться понести наслідки.

Я дуже радий працювати в Чехії і бачу тут великий потенціал. Відносини між нашими країнами зросли до рівня стратегічного партнерства як в економічній, політичній, безпековій, так і військовій сферах. Я бачу наші спільні цілі та інтереси в різних сферах.

Моя головна мета як посла — забезпечити, щоб відносини між Чехією та Україною були настільки сильними, щоб на них не впливали жодні політичні зміни. Потрібно усвідомлювати, що в інтересах Чехії є підтримка України та розвиток дружніх відносин, це стосується і України по відношенню до Чехії.

Другим моїм завданням є те, щоб чеське суспільство усвідомлювало важливість добрих відносин з нашою країною та підтримки України в тій ситуації, в якій вона знаходиться. І не піддавалося впливу російської пропаганди.

Моє наступне завдання — підтримка українців, які живуть і працюють у Чехії. Я хотів би, щоб тут створювалася атмосфера взаємної підтримки. Щоб українці не відчували себе лише стороною, яка отримує допомогу, але й тими, хто може щось принести чеському суспільству. Така атмосфера серед українців у Чехії вже існує, і не повинно бути відчуття, що ми є тягарем для чеського суспільства, а навпаки, що ми маємо спільні риси з чехами і можемо вирішувати багато питань разом.

Коли я приїхав до Чехії, одне з перших моїх зустрічей було з місцевою українською громадою. Я радий, що громада тут є об’єднаною, і ті, хто тут довго живе або народився, не втрачають зв'язок із своєю Вітчизною. Це показує, що і під час російської агресії їхні відносини з Україною стали ще міцнішими.

Я можу оцінити останні чотири місяці, що я працюю в Чехії. Більшість чехів усвідомлює необхідність підтримувати Україну та українців в Чехії. Вони розуміють, що допомагаючи Україні, вони допомагають і своїй країні. Адже, чим далі Росія від їхніх кордонів, тим більше зростає відчуття безпеки в Чехії.

З тими, хто вважає, що не потрібно підтримувати Україну, я буду намагатися говорити, слухати їхні аргументи та запитувати: якщо не підтримувати Україну, що це буде означати для них? Якщо Україна програє і Росія наблизиться до чеських кордонів, Чехія автоматично почне більше витрачати з бюджету на озброєння. І тоді зменшаться фінанси на соціальні проекти. Якщо ви поставите їм такі питання, думаю, вони почнуть над цим замислюватися.

Ще одне уявлення полягає в тому, що всі українці повернуться в Україну, якщо ми припинимо їх підтримувати. Чи буде це краще чи гірше для чеського суспільства? Хто замінить їх на тих робочих місцях, де вони зараз працюють? Ми повинні пояснювати ці аргументи та говорити, що присутність українців не погіршує економічну ситуацію тих людей, які потребують допомоги, а навпаки. Ті 100 тисяч працюючих українців принесли в чеський бюджет близько п'яти мільярдів крон. Ці гроші повертаються назад у чеське суспільство через зарплати або пенсії. Це більша сума, ніж та, що виділяється на підтримку людей, які потребують допомоги.

Нехай подивляться в очі тим людям, які втекли від війни, і зупинять підтримку України. І оцінять, чи це буде плюсом чи мінусом для суспільства. Думаю, що це послабить їхню позицію.

Але я не засуджую людей, які кажуть, що підтримка України має зменшитися. Швидше за все, вони попали під вплив популізму і, можливо, російської пропаганди, яка має на меті викликати сумніви в необхідності підтримувати нас. Це один з елементів російської атаки на чеське суспільство та доказ того, що Москва веде війну не тільки проти України, але й проти всього демократичного світу.

Звісно, можна зробити більше, і ми будемо над цим працювати. Ми хочемо показати, який внесок українці мають у ваше суспільство, наприклад, українські лікарі або люди, які забезпечують робочі місця для чехів.

У медійному просторі не вистачає багатьох інформацій, і цей інформаційний вакуум використовують люди для поширення негативних новин. З цим потрібно боротися. У цій боротьбі є певна  несправедливість, тому що негативні новини сприймаються людьми більше, ніж коли ми намагаємося переконати когось конкретними даними.

Ми відкриті до діалогу з усіма політичними партіями в Чехії, і водночас вважаю, що з ними ми знайдемо спільну мову. Як завершаться вибори — це справа Чехії. До демократичних процесів у вашій країні я ставлюся з повагою.

Наше посольство буде співпрацювати з будь-яким урядом, який буде сформований внаслідок виборів. Не думаю, що нинішня опозиція є антиукраїнською. Кожен свідомий політик розуміє, наскільки важливі на даний момент відносини наших країн. Я вважаю, що ми зможемо знайти спільні точки дотику, тим більше, якщо мова йде про цінності, на яких побудовані Європа, Чехія і Україна.