• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • čeština
Інтерв'ю посла Є.Перебийноса для Forum 24: «Російська вакцина – це інструмент пропаганди. Ми в стані війни»
Опубліковано 22 лютого 2021 року о 16:53

Посол України в Чехії Євген Перебийніс дав інтерв’ю інтернет-виданню Forum 24 з нагоди сумної сьомої річниці окупації Росією Криму, а згодом також інших українських територій. Посол висловив занепокоєння, що західний світ забуває про те, що досі триває війна на території європейської держави. Розмова також стосувалася вакцинації від Covid-19, а також питання вступу України до Європейського Союзу.

Цими днями виповнюється вже сім років з часу окупації Криму Росією. Чи немає у Вас відчуття, що світ поступово забуває про ці події? 

Звичайно ж, таке відчуття у нас є. З одного боку, це правда, що з початку війни, яку Росія веде проти України, минуло вже сім років, тож вона вже зараз триває довше, ніж Друга світова війна, і багато хто вже не сприймає її як щось надзвичайне. З іншого боку, це війна в центрі Європи, в кількох сотнях кілометрів від кордонів з Європейським Союзом, тож забувати про неї, навіть при тому, що перед світовою спільнотою зараз стоять й інші виклики, було би безвідповідально. Війна триває, Росія продовжує вбивати українців, утримує понад сто українських політичних в’язнів і окупує 7% української території.

Що б Європейський Союз мав робити краще? 

На жаль, не лише Європейський Союз, а й Захід в цілому все ще плекають певні ілюзії щодо Росії, зокрема, що з нею можна домовитися, якщо не «провокувати» її своїми рішучими кроками. І це проблема не лише сьогодення. Ці ілюзії були і сто, і двісті років тому. На жаль, ми знаємо, як це завжди закінчувалося. Зараз, коли всі говорять про вакцинацію, мені здається, було б непогано вигадати якусь вакцину від ілюзій щодо Росії. На жаль, багато-хто не розуміє, що будь-які спроби вести діалог сприймаються Росією як прояв слабкості. Єдина мова, яку Росія розуміє, – це мова сили, тобто санкції та ізоляція щодо її найвищого керівництва. Тільки тоді є можливість вирішити проблеми. Нещодавній візит найвищого представника ЄС Жозепа Борреля до Росії наочно продемонстрував, що там не існує жодного зацікавлення у діалозі з Європейським Союзом. На цей крок на зустріч Росія відповіла досить зухвало і спробувала принизити ЄС. Саме тому ЄС і Захід загалом, на мою думку, мали б демонструвати більш тверду позицію щодо Кремля.

Чи може цю ситуацію змінити сучасний розвиток подій у Росії? Я маю на увазі демонстрації чи ув’язнення опозиційного лідера Олексія Навального. 

Не думаю, що найближчим часом ситуація зміниться на краще, боюся, що радше навпаки. Росія використала цю ситуацію, щоб ще більше «закрутити гайки» щодо тих, хто не згоден з режимом. Те, що відбувається в Росії, є просто немислимим з точки зору стандартів західної демократії. Що ще має статися, щоб на Заході сказали досить? Маємо вже замахи на вбивства й самі вбивства, придушення опозиції та свободи висловлювань, кібератаки, втручання у внутрішні справи інших держав та спроби вплинути на вибори, окупація чужих територій, агресія проти незалежних держав. Здається, зараз вже настав час, щоб цивілізований світ нарешті виступив проти Росії єдиним фронтом.

До річниці окупації українських територій було анонсовано створення Кримської платформи. Що є її метою та призначенням? 

Йдеться про те, з чого ми почали - що світ поступово забуває про окупацію частини незалежної держави в центрі Європи. Створенням цієї платформи ми хочемо привернути увагу світової спільноти до цієї проблеми та до потреби деокупації українського півострова Крим. Ми хочемо провести саміт лідерів держав, насамперед тих, що в березні 2014 року проголосували за резолюцію ООН щодо територіальної цілісності України. На саміті йтиметься про різні аспекти деокупації, про права людини, мілітаризацію півострова з боку Росії, про політичних в’язнів, екологічні проблеми тощо. Саміт пройде 23 серпня в Києві напередодні 30-ої річниці незалежності України. Сподіваємося, що епідеміологічна ситуація в серпні покращиться і в нас буде можливість особисто привітати наших гостей у Києві.

Як у цій ситуації Ви сприймаєте події в Білорусі?

За подіями в Білорусі ми слідкуємо, можливо, ще більш прискіпливо, ніж країни ЄС, оскільки це наш безпосередній сусід і дуже важлива країна з точки зору нашої безпеки. В України понад 2 тисячі кілометрів спільного кордону з Росією, з якою ми перебуваємо у стані війни. Ще тисяча кілометрів – це кордон з Білоруссю. Якби Росії вдалося поглинути Білорусь, як би в Кремлі це намагалися назвати - об’єднанням чи приєднанням – а ми цього, звісно, не можемо виключити – у нас би було три тисячі кілометрів спільного кордону з ворогом. З точки зору безпеки це була б величезна проблема. Тому ми зацікавлені, щоб Білорусь була вільною та демократичною державою, і тому підтримуємо білоруський народ у його боротьбі за свободу.

Україна засудила події в Білорусі, зокрема, насилля білоруської влади щодо демонстрантів, переслідування опозиції тощо. Україна також не визнала легітимність останніх президентських виборів у цій країні та призупинила офіційні контакти з теперішньою владою. Та це не означає, що ми обірвали контакти з білоруським народом. Для представників білоруського громадянського суспільства чи для, наприклад, ІТ-фахівців з Білорусі, ми спростили процедуру отримання дозволів на проживання в Україні. Але виглядає, що боротьба білорусів за демократичний розвиток не буде простою. Побачимо, як буде розвиватися ситуація далі, але, на жаль, ми дуже добре знаємо Росію. Білорусь для Путіна – це останній плацдарм, від якого він не відступиться. Він зробить все можливе, щоб утримати Білорусь під своїм контролем. Білоруси повинні усвідомити, що їхньою найбільшою проблемою є Путін. А він не зацікавлений у тому, щоб у Білорусі щось змінювалося, бо, дозволивши це, він би показав шлях до демократичних змін у самій Росії. А це означало б кінець його правлінню.

Яка в Україні ситуація з пандемією Covid-19? 

Якщо поглянемо на ситуацію з точки зору цифр, то вона дещо краща, ніж у Чеській Республіці. За останні кілька днів маємо «лише» 3-4 тисячі нових інфікованих кожного дня (станом на 15 лютого - прим. ред.), при цьому Україна за кількістю населення у чотири рази більша за Чеську Республіку. Зараз все виглядає так, що система охорони здоров’я пристосувалася до нової ситуації і поки що з нею впорується. Однак, на відміну від Чеської Республіки, у нас ще не почалася вакцинація. В України поки що немає вакцини – навіть для медперсоналу. Очікуємо, що упродовж найближчих днів чи максимум тижнів вакцина в нас нарешті з’явиться. Це будуть західні вакцини – Pfizer i AstraZeneca, які ми маємо отримати в рамках програми Covax. Також очікуємо поставки за результатами домовленостей з окремими виробниками. Допомогти обіцяє й Європейський Союз. Ми вдячні чеському міністру Томашу Петршічеку, який разом з колегами з інших країн підписав листом до Європейської комісії, в якому закликав у цьому складному процесі перерозподілу вакцин не забути про держави, які є східними партнерами ЄС.


Чи можливо отримати якусь достовірну інформацію про епідеміологічну ситуацію на окупованих територіях? 

Ситуація там дуже непрозора. У нас немає можливості перевірити інформацію інакше, ніж з даних нашої розвідки. Звісно ж, інформації тимчасових окупаційних адміністрацій вірити не можна. За інформацією наших спецслужб, ситуація там дуже складна. Багато інформації приховується. Ані в українських інституцій, ані в міжнародних організацій немає доступу на ці території.

Як Ви ставитеся до спроб деяких країн придбати вакцину «Спутник» ще до її погодження Європейським агентством з лікарських засобів? 

Це, звісно ж, справа цих країн. Я можу говорити лише за Україну. Ми офіційно заборонили закупівлю російської вакцини, оскільки, як Ви вже згадали, вона не була належним чином зареєстрована в ЄС. Окрім цього, процес її розробки проходив дуже нестандартно, а ми не можемо собі дозволити вакцинувати людей неперевіреною вакциною, яка не є безпечною. Та найголовніше – ми у стані війни з Росією. Було б нелогічно і вкрай безвідповідально, якби ми дозволили собі потрапити на гачок пропагандистських трюків Росії, яка з одного боку вбиває українців на війні, а з іншого - нібито хоче врятувати їх своєю вакциною від коронавірусу. Нам треба усвідомити, що російська вакцина – це всього лиш інструмент російської пропаганди. У самій Росії поки що було вакциновано лише мізерну частина населення. Навіть сам Путін поки що не вакцинувався, що багато про що говорить з точки зору безпечності цього препарату. Росії ідеться тільки про одне – викликати інтерес до вакцини в інших держав і поставити туди її мінімальну кількість. Для Кремля це важливо насамперед з точки зору внутрішньої пропаганди. Проте забезпечити поставки великих партій вакцин Росія поки що неспроможна.

Ви вже згадували співпрацю з Європейським Союзом в питанні вакцини. Якою є зараз ситуація щодо можливого майбутнього вступу України до ЄС чи НАТО?

Вступ до ЄС і НАТО – це наша головна ціль. Ми розуміємо, що це не те питання, яке ми зможемо вирішити сьогодні чи завтра. Щоб отримати повноправне членство, ми повинні підготуватися. Необхідно виконати певні критерії. Для нас це дуже важливий напрямок демократичного розвитку та економічних реформ. Не всі європейські країни сьогодні готові погодитися зі вступом України, Грузії та Молдавії до ЄС у майбутньому. Питання подальшого розширення зараз не дуже популярне. Деякі країни поки що не готові говорити навіть про перспективу членства, хоча насправді це доволі просте запитання, оскільки в усіх документах ЄС ідеться про те, що кожна європейська країна, яка відповідає певним критеріям, може в майбутньому набути членство. Така стриманість дуже часто також пов’язана з небажанням дратувати Росію, яка сприймає можливе членство України в ЄС і НАТО як геополітичну загрозу. Проте ми категорично проти того, щоб хтось за нас вирішував, куди нам можна, а куди не можна вступати. Сподіваємося, що цю думку поділяють також ЄС і НАТО. Тому ми й надалі будемо прагнути досягти цієї стратегічної цілі, підтримку якій український народ висловив на Майдані й понад десятьма тисячами жертв російсько-української війни.

Як ви оцінюєте чесько-українські відносини?

Наші відносини розвиваються чудово. Мені здається, що зараз у нас найкращі відносини з часу отримання Україною незалежності в 1991 році. У відносинах між нашими державами немає якихось серйозних проблем. Ми вдячні чеському уряду за чітку підтримку української незалежності та територіальної цілісності. Чеський уряд висловлює цю позицію в рамках усіх міжнародних організацій та однозначно підтримує прагнення України до інтеграції з ЄС і НАТО. Дуже добре розвиваються наші економічні відносини. І хоча пандемія певною мірою вплинула на обсяги торгівлі, проте падіння не було драматичним – згідно з останньою інформацією, двостороння торгівля впала лише приблизно на 10%. В Україні діє понад 250 чеських фірм. Спектр співробітництва також дуже широкий – від машинобудування до сільського господарства та послуг. Україна, якщо я не помиляюся, належить до пріоритетних країн чеської торгівлі. І, навпаки, Чехія входить у п’ятнадцятку найбільших торговельних партнерів України у світі.

Що Вам в Чехії найбільше подобається?

Люди, природа, звичаї. Мені дуже подобається як працює у Чехії, скажімо, громадський транспорт. Якщо ж треба виділити щось одне, то я б сказав, що це Прага. Прага – це найбільша перлина Чехії, це витвір мистецтва, який можете бачити тисячу разів і щоразу будете нею захоплюватися.

Йогана Говоркова, Forum 24

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux