Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • cze
Права пасажирів в Європейському Союзі, зокрема у контексті COVID-19
Опубліковано 25 березня 2020 року о 14:43

Останнім часом багато з вас зіштовхнулися зі скасуваннями авіаперельотів, квитків та іншими ускладненнями подорожей через пандемію коронавірусу COVID-19. 

Пам’ятайте, що в будь-якій ситуації важливо залишатись спокійним, допомагати один одному і, звичайно, знати свої права. Саме тому, ми хотіли б привернути вашу увагу до прав пасажирів, які надаються законодавством Європейського Союзу. 

Ми подаємо документ без вирізок, щоб ви мали можливість отримати якомога більш повну інформацію. 

Оригінал документу Європейської Комісії та відповіді на можливі запитання (англійською мовою) доступні за посиланнями:

1) https://bit.ly/2WF2IQv  

2) https://bit.ly/399mXbG 


Неофіційний переклад від Представництва України при Європейському Союзі нижче. 


ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ

Інтерпретаційні рекомендації Європейської Комісії 

щодо прав пасажирів ЄС в контексті ситуації з поширенням COVID-19

Пасажири та європейська транспортна галузь суттєво постраждали від спалаху вірусу COVID-19. Заходи з протидії його поширенню, які включають обмеження подорожей та транспортного руху, а також  введення зон карантину, передбачають, що транспорт може бути одним з найбільш постраждалих секторів економіки унаслідок цієї пандемії. Ситуація є стресовою для багатьох пасажирів, яким подорожі були скасовані та / або які не бажають подорожувати чи їм це заборонено.

Європейський Союз - єдина в світі територія, де права громадян повноцінно захищені, незалежно від того, подорожують вони повітряним, залізничним, автобусним або водним транспортом.

Враховуючи безпрецедентну ситуацію, яку переживає Європа через спалах COVID-19, Європейська Комісія вважає, що було б корисним уточнити в цьому контексті права пасажирів під час подорожей повітряним, залізничним, автобусним та водним транспортом, а також відповідні зобов’язання для перевізників.

1. Мета 

Ці інтерпретаційні рекомендації мають на меті роз'яснити, як деякі положення законодавства ЄС щодо прав пасажирів застосовуються в контексті спалаху COVID-19, особливо у контексті скасування та затримок.

Рекомендації доповнюють раніше опубліковані Єврокомісією вказівки[1] і не містять упереджень щодо тлумачень Європейського суду.

Вказівки охоплюють такі законодавчі акти щодо прав пасажирів:

Ці вказівки не охоплюють Директиву (ЄС) 2015/2302 щодо пакетних туристичних турів та пов’язаних перевезень[6].

2. Регулювання режиму транспорту 

2.1 Право вибору між відшкодуванням та зміною маршруту

Чотири Регламенти передбачають конкретні положення з метою регулювання цього права у випадку відміни чи певної затримки. У випадку зміни маршрутів  [7], обставини спалаху COVID-19 можуть вплинути на право вибору маршрутизації за «першої можливості»  [8]. Для перевізників може виявитись неможливим перенаправити пасажира в пункт призначення у найкоротший проміжок часу. Крім того, протягом певного часу може бути незрозуміло, коли з’явиться можливість перенаправлення пасажира. Така ситуація може виникнути, наприклад, коли держава-член призупиняє польоти або зупиняє потяги, автобуси, екіпажі і судна, які прибувають з певних країн. Відповідно, в залежності від ситуації, «перша можливість» для перенаправлення може бути затримана значної мірою та/або бути залишатись невизначеною. Таким чином, відшкодування вартості квитка чи зміна маршруту на більш пізньому етапі «для зручності пасажира» може бути кращим для пасажира. Деталі наведено нижче для кожного виду транспорту. 

 

2.2 Ситуації, коли пасажири не можуть подорожувати або хочуть скасувати поїздку

 

Регламенти ЄС щодо прав пасажирів не стосуються ситуацій, коли пасажири не можуть подорожувати чи хочуть скасувати поїздку за власної ініціативи. Чи будуть відшкодовані кошти пасажиру у таких випадках залежить від виду квитка (підлягає відшкодуванню, передбачена можливість перебронювання), що передбачено в загальних положеннях та умовах перевізника.

 

Деякі перевізники пропонують ваучери пасажирам, які не хочуть (або не можуть) більше подорожувати у результаті спалаху COVID-19. Пасажири можуть використовувати ці ваучери для іншої поїздки з тим же перевізником у строки, визначені перевізником.

 

Ці випадки варто розглядати окремо від ситуацій, коли перевізник відміняє рейс та пропонує пасажиру лише ваучер замість вибору між відшкодуванням та зміною маршруту. Пропозиція перевізника одержати ваучер не впливає на право пасажира замість цього обрати відшкодування вартості квитка.

 

2.3. Спеціальні національні правила у зв’язку зі спалахом Covid-19

 

У деяких випадках у зв’язку зі спалахом Covid-19 були прийняті спеціальні національні правила, які зобов’язують перевізників обов’язково відшкодовувати пасажирам вартість квитків чи видавати ваучер у випадку, якщо пасажир не зміг скористатись виконуваним перевізником рейсом.

 

Дія Регламентів ЄС щодо прав пасажирів не поширюється на ці національні заходи. Вони не розглядаються в рамках цих регулюючих принципів, які стосуються тільки тлумачення правил про права пасажирів, прийнятих Євросоюзом.

 

3. Права авіапасажирів (Регламент (ЄС) № 261/2004).

 

3.1. Інформація для пасажирів

 

Окрім інформації про наявні права пасажирів на авіатранспорті, Регламент (ЄС) № 261/2004 не містить конкретних положень щодо зривів авіаподорожей. Однак, права на компенсацію у разі скасування рейсу пов'язані з тими випадками, коли перевізник не повідомив про це заздалегідь. Таким чином, цей аспект охоплюється наведеними нижче міркуваннями щодо права на компенсацію.

 

3.2. Право на відшкодування або перенаправлення

 

У разі скасування рейсів авіакомпаніями (незалежно від причини), стаття 5 згаданого Регламенту зобов'язує авіаперевізника запропонувати пасажирам такі варіанти:

 
  • відшкодування (повернення) коштів;
  • перенаправлення маршруту при першій же можливості або
  • перенаправлення маршруту в більш пізній час за бажанням пасажира.
 

Що стосується відшкодування, то у випадках, коли пасажир бронює рейс до пункту призначення (далі - виїзний рейс) та зворотний рейс окремо, а виїзний рейс скасовується, пасажир має право лише на відшкодування цього скасованого виїзного рейсу.

 

Однак, якщо виїзний та зворотний рейс є частиною одного бронювання, навіть якщо вони виконуються різними авіаперевізниками, а виїзний рейс скасовано, пасажирам має бути запропоновано два варіанти:

 
  • відшкодування за весь квиток (тобто за обидва рейси) або
  • перенаправлення на інший рейс для виїзного польоту (Інтерпретаційні рекомендації, пункт 4.2).
 

Що стосується перенаправлення маршруту, і як було пояснено вище, "перенаправлення маршруту при першій же можливості" за обставин спалаху COVID-19 може мати значну затримку і те саме може стосуватися наявності конкретної інформації про таку "можливість" з огляду на високий рівень невизначеності, що впливає на повітряний рух.

 

У застосуванні статті 5 Регламенту (ЄС) № 261/2004, можливо, доведеться враховувати ці обставини. Однак, у будь-якому випадку:

 

По-перше, пасажири мають бути поінформовані про затримки та / або невизначеності, пов'язані з ними, вибираючи перенаправлення замість відшкодування.

 

По-друге, якщо пасажир все-таки обрає перенаправлення при першій же можливості, слід вважати, що перевізник виконав зобов'язання щодо інформування пасажира, якщо він повідомив за власною ініціативою, якнайшвидше та вчасно, а рейс доступний для перенаправлення.

 

3.3. Право на надання допомоги 

 


Згідно зі статтею 9 Регламенту (ЄС) № 261/2004, пасажирам, які постраждали від скасування рейсу, також має бути надано безкоштовну допомогу діючим авіаперевізником. Це складається з їжі та закусок у розумному відношенні до часу очікування; за необхідності - проживання в готелі та транспортування до цього місця проживання. Крім того, відповідно до Регламенту 1107/20069  [9] аеропорти мають надавати допомогу пасажирам-інвалідам та пасажирам з обмеженою рухливістю.

 

Варто нагадати, що коли пасажир вирішив відшкодувати повну вартість квитка або обирає перенаправлення маршруту на пізніші терміни за власним бажанням, право на допомогу закінчується (стаття 5 (1) (b) спільно зі статтею 8 (1) (с)).

 

Право на допомогу існує допоки пасажирам доводиться чекати перенаправлення маршруту при першій же можливості (стаття 5 (1) (b) спільно зі статтею 8 (1) (b)).

 

Ідея Регламенту (ЄС) № 261/2004 полягає в тому, щоб потреби пасажирів, які чекають на свій рейс у зворотному напрямку або перенаправлення, були належним чином задоволені. Ступінь належної допомоги доведеться оцінювати у кожному конкретному випадку, враховуючи потреби пасажирів за існуючих обставин та принципом пропорційності (тобто відповідно до часу очікування). Ціна, сплачена за квиток, або тривалість незручностей, не повинні перешкоджати праву пасажира на допомогу (Інтерпретаційні рекомендації, пункт 4.3.2).

 

Відповідно до згаданого Регламенту, авіаперевізник зобов'язаний надавати допомогу навіть тоді, коли скасування рейсу викликано надзвичайними обставинами, тобто обставинами, яких не вдалося уникнути, бодай якщо було вжито усіх необхідних заходів.

 

Регламент (ЄС) № 261/2004 не містить нічого, що визнає окрему категорію "особливо надзвичайних" подій, крім "надзвичайних обставин", зазначених у статті 5 (3) Регламенту. Тому авіаперевізник не звільняється від усіх своїх зобов'язань, включаючи зобов'язання, передбачені статтею 9 Регламенту, навіть протягом тривалого періоду. Пасажири є особливо вразливими у таких обставинах та подіях, а відтак важливо забезпечити надання належної допомоги пасажирам, зокрема тим, які чекають на перенаправлення згідно зі статтею 8 (1) (b) Регламенту.

 

3.4. Право на компенсацію

 

За деяких обставин Регламент (ЄС) № 261/2004 також передбачає компенсацію фіксованої суми. Це не поширюється на скасування, зроблені заздалегідь за 14 днів або коли скасування викликане "надзвичайними обставинами", яких не вдалося уникнути, навіть якщо були вжиті всі необхідні заходи. Детальніше дивіться у статті 5 (1) та статті 7 Регламенту.

 

Комісія вважає, що, коли органи державної влади вживають заходів, спрямованих на стримування пандемії COVID-19, такі заходи за своєю природою та походженням не притаманні нормальному здійсненню діяльності перевізників і перебувають поза їх фактичним контролем.

 

Відповідно до статті 5 (3) Регламенту, діючий авіаперевізник не зобов'язаний виплачувати компенсацію, якщо він може довести, що скасування викликано надзвичайними обставинами, яких не вдалося уникнути, навіть якщо були вжиті всі розумні заходи.

 

Під зазначену умову підпадають ситуації, коли органи державної влади або прямо забороняють певні транспортні послуги, або забороняють переміщення осіб таким чином, що фактично виключає можливість надання транспортної послуги, про яку йде мова.

 

Ця умова також може застосовуватися, якщо скасування відбувається за обставин, коли відповідне переміщення осіб заборонено не повністю, а обмежується особами, щодо яких застосовуються виключення (наприклад, громадянами чи резидентами відповідної держави).

 


Якщо жодна така людина не подорожує, судно чи корабель залишаться порожніми, якщо послуга не буде скасована. У таких ситуаціях перевізник має право не чекати до останнього та завчасно скасувати транспортну послугу (навіть не будучи впевненим у праві різних пасажирів на проїзд) задля організації необхідних заходів, у тому числі з надання необхідної допомоги пасажирам. У таких випадках і залежно від обставин скасування, це може розглядатися як заходи, вжиті державними органами. Залежно від обставин  [10], це може мати місце і стосовно польотів у напрямку, протилежному рейсам, безпосередньо пов'язаним із забороною переміщення осіб.

 

Якщо авіакомпанія вирішить скасувати рейс і виявить, що це рішення було виправданим з метою охорони здоров'я екіпажу, таке скасування також слід вважати "спричиненим" надзвичайними обставинами.

 

Вищезазначені міркування не є і не можуть бути вичерпними, оскільки інші конкретні обставини стосовно COVID-19 також можуть підпадати під дію статті 5 (3).

 

 

 

4. Права пасажирів залізничних потягів (Регламент (ЄС) № 1371/2007)

 

4.1. Право бути поінформованим

 

Перед продажем квитка залізничні підприємства та продавці квитків повинні надавати пасажирам за запитом інформацію перед поїздкою – включаючи інформацію про будь-які дії, які можуть порушити або затримати надання послуг. Залізничні підприємства також повинні забезпечувати пасажирів інформацією під час подорожі - включаючи інформацію про затримки та з питань безпеки. Більше того, якщо залізничні підприємства та компетентні органи, відповідальні за залізничні договори на надання послуг, приймають рішення про припинення роботи залізничної служби, вони повинні оприлюднити рішення до його виконання. Детально права на інформацію про подорожі викладені у статті 8 Додатку II до Регламенту (ЄС) № 1371/2011.

 

4.2. Право на відшкодування або продовження подорожі / перенаправлення

 

Стаття 16 Регламенту (ЄС) № 1371/2007 визначає права щодо цього питання. Підсумовуючи, можна зробити наступні висновки. Якщо можна обґрунтувати, що затримка або прибуття до кінцевого пункту призначення складе більше 60 хвилин, пасажири мають вибір між відшкодуванням вартості квитка або продовженням подорожі або поверненням. Зокрема:

 

а) право на відшкодування стосується вартості квитка за частину подорожі, яку не здійснив пасажир, та частину подорожі, яка вже була здійснена, якщо подорож більше не відповідає тій цілі, яку пасажир планував, включаючи послугу повернення до першого пункту відправлення (де це можливо);

 

б) продовження подорожі або перенаправлення мають відбуватися за відповідних транспортних умов. На вибір пасажира, вони повинні відбуватись або при першій нагоді, або в інший момент, коли зручно пасажиру.

 

Що стосується продовження подорожі / перенаправлення, і, як було пояснено вище, "найшвидша можливість" за обставин спалаху COVID-19 може зазнати значної затримки і, відповідно, може вплинути на наявність конкретної інформації про таку "можливість", враховуючи високий рівень невизначеності, що впливає на залізничний рух.

 

По-перше, пасажири мають бути поінформовані про затримку та / або невизначеність, та мати вибір між двома можливостями. По-друге, якщо пасажир все ж вирішить продовжити подорож або вибере перенаправлення при першій же можливості, слід вважати, що перевізник виконав свої зобов'язання щодо інформування пасажира, якщо він надав інформацію якнайшвидше та вчасно, що поїзд доступний для продовження шляху або перенаправлення.

 

4.3. Право на допомогу

 

У разі затримки прибуття чи виїзду, пасажири мають право отримувати інформацію про ситуацію та передбачуваний час відправлення та прибуття, як тільки ця інформація стає доступною. У разі затримки, що перевищує 60 хвилин, вони також мають право отримати їжу та закуски в "розумних межах"; житло - коли існує необхідність перебування однієї або декількох ночей, де та коли це можливо фізично; транспортування до залізничного вокзалу або до альтернативного пункту відправлення або до кінцевого пункту призначення, де та коли це фізично можливо, якщо поїзд заблокований на колії. Деталі викладені у статті 18 (2) Регламенту (ЄС) № 1371/2007.

 

Згідно з Регламентом, залізничне підприємство зобов'язане виконувати вищезазначені зобов'язання, навіть якщо скасування поїзда викликано обставинами, що пов'язані з "COVID-19". Регламент не містить положень того, що дозволило б зробити висновок про те, що за певних обставин залізничне підприємство звільняється від свого зобов'язання надавати допомогу згідно зі статтею 18 (2) Регламенту (ЄС), яка може знадобитися навіть протягом тривалого періоду. Метою Регламенту є забезпечення належної допомоги, зокрема пасажирам, які чекають перенаправлення при першій же можливості, відповідно до статті 16.

 

Регламентом (ЄС) № 1371/2007 передбачено, що допомога особам з обмеженими можливостями та особам з обмеженими можливостями руху повинна бути адаптована до потреб цих пасажирів, у тому числі щодо надання інформації, про яку йдеться вище.

 

4.4. Право на компенсацію

 

У випадку коли пасажири не вибрали компенсацію, але просять продовжити подорож або перенаправити маршрут, вони також мають право на компенсацію. За затримки від 60 до 119 хвилин компенсація становить 25% від вартості квитка, тоді як за затримки 120 хвилин і більше компенсація становить 50% від вартості квитка.

 


Деталі викладені у статті 17 Регламенту ЄС 1371/2007. На відміну від інших видів транспорту, наявність надзвичайних обставин, якщо такі існують, не впливає на право на компенсацію у випадках затримок (у тому числі, пов'язаних із скасуванням)  [11].

 

 

 


5. Права пасажирів автобусу  (Регламент (ЄС) № 181/2011)[12] 

 

5.1. Право бути поінформованим 

 

Згідно зі статтею 24 Регламенту, перевізники та органи, які керують терміналами, повинні в можах своєї компетенції надавати пасажирам належну інформацію протягом усієї поїздки. Стаття 20 Регламенту містить детальні положення щодо інформації, яка повинна надаватися у разі скасування або затримки виїзду.

 

5.2. Право на продовження подорожі / перенаправлення або відшкодування

 

У разі регулярних автобусних перевезень на відстань від 250 км або більше Регламент (ЄС) № 181/2011 передбачає перенаправлення або відшкодування в деяких випадках, як це зазначено у статті 19. Таким чином, у разі якщо поїздка скасовується або затримується більше ніж на 120 хвилин, пасажири мають право вибирати між продовженням поїздки або перенаправленням до кінцевого пункту призначення без будь-яких додаткових витрат (вартість квитка або відшкодовується або квиток пропонується на тих же умовах). Це може поєднуватися з послугою безкоштовного повернення до першого пункту відправлення, встановленого в транспортному договорі. Такий самий вибір є у пасажира, якщо виїзд скасовано або затримано з автобусної зупинки

 

Що стосується продовження подорожі/перенаправлення, то у зв’язку з поширенням COVID-19 така подорож може значно затриматися. Те саме може стосуватися наявності інформації про цю "поїздку", що звичайно впливає на рух автобусів.

 

По-перше, пропонуючи пасажирам вибір між продовженням подорожі/перенаправленням або відшкодуванням, їм необхідно повідомити про затримку та/або невизначеності.

 

По-друге, якщо пасажир все-таки обрав перенаправлення, в такому випадку слід вважати, що перевізник виконав свої зобов'язання щодо інформування пасажира, зокрема, якщо він надав таку інформацію за власною ініціативою швидко та вчасно.

 

5.3. Право на допомогу 

 

Права на допомогу передбачені в статті 21 Регламенту (ЄС) № 181/2011. Якщо виїзд із запланованою тривалістю понад 3 години скасовується або затримується більш ніж на 90 хвилин, пасажири мають право на їжу або закуски, за умови їх наявності в автобусі або в терміналі, або у разі можливості здійснення доставки. Також необхідно забезпечити проживання, у разі якщо пасажирам доведеться ночувати - до двох ночей, за максимальною вартістю 80 євро за ніч, а також забезпечити транспортування їх до місця проживання та повернення до терміналу.

 

Цей Регламент не містить нічого, що дозволило б зробити висновок про те, що перевізник може бути звільнений від своїх зобов'язань, у тому числі щодо надання допомоги. Метою Регламенту є забезпечення належного ставлення до пасажирів, які очікують на перенаправлення згідно зі статтею 21.

 

5.4. Право на компенсацію 

 

Що стосується автобусних послуг, пасажир має право на компенсацію але за умов, передбачених у статті 19 (2) Регламенту (ЄС) № 181/2011. Компенсація становить 50% від вартості квитка, але вона доступна лише в тому випадку, якщо перевізник не запропонує пасажиру вибір між відшкодуванням та перенаправленням.

 

6. Права пасажирів морських та внутрішніх водних шляхів (Регламент (ЄС) №1177/2010

 

6.1. Право на інформацію

 

Як детально визначено у статті 16 Регламенту (ЄС) № 1177/2010, пасажири мають бути поінформовані про ситуацію якнайшвидше, але не пізніше ніж за 30 хвилин після запланованого часу відправлення та щодо орієнтовного часу відправлення і орієнтовного часу прибуття, як тільки ця інформація буде доступна.

 

6.2. Право на зміну маршруту або відшкодування 

 

Якщо перевізник має підстави очікувати скасування або затримку обслуговування пасажирів у від'їзді з терміналу порту більше, ніж на 90 хвилин, перевізник повинен запропонувати пасажирам два можливі варіанти на вибір:

 
  • зміну маршруту до кінцевого пункту призначення на таких самих умовах як передбачено договором на надання транспортних послуг, за першої ж можливості та без додаткових витрат, або
  • відшкодування вартості квитка та, якщо це доречно, послуги безкоштовного повернення до першої точки відправлення, як це передбачено договором на надання транспортних послуг, за першої ж можливості.
 

Деталі викладені у статті 18 Регламенту (ЄС) № 1177/2010.

 

Що стосується продовження подорожі / зміни маршруту та викладене вище, фраза «за першої ж можливості» в умовах спалаху COVID-19 може передбачати значну затримку, і те саме може стосуватися наявності конкретної інформації про таку «можливість», враховуючи високий рівень невизначеності, що впливає на морський та внутрішній водний рух.

 

По-перше, пасажирів необхідно поінформувати про затримки та / або невизначеності, коли їм пропонується вибір між зміною маршруту та відшкодуванням.

 

По-друге, у випадку, коли пасажир все ж таки обрав зміну маршруту за першої ж можливості, слід вважати, що перевізник виконав свої зобов'язання перед пасажиром, якщо повідомив йому за власною ініціативою якнайшвидше та вчасно про наявність послуги зміни маршруту.

 

Положення щодо зміни маршруту та відшкодування, а також щодо компенсації не застосовуються до круїзних суден (стаття 2 (1) (с)).

 

6.3. Право на допомогу

 

Відповідно до умов, встановлених статтею 17 Регламенту (ЄС) № 1177/2010, пасажири мають право на 1) допомогу у вигляді закусок, їжі чи напоїв, пропорційно часу очікування, за умови, що вони є в наявності або можуть бути надані в розумних межах; 2) забезпечення проживання пасажирів, якщо їм необхідне перебування терміном на одну чи кілька діб або додатково до перебування, яке планувалось пасажиром, - до 3-х ночей, по ціні не більше 80 євро на ніч; 3) транспортування до місця проживання та повернення до терміналу.

 


 

6.4. Право на компенсацію

 

Не втрачаючи права на перевезення, пасажири можуть вимагати від перевізника компенсації, якщо очікується затримка їх прибуття в кінцевий пункт призначення, як це визначено договором про надання транспортних послуг. Мінімальний рівень компенсації має становити 25% від вартості квитка за різні затримки, з урахуванням запланованої тривалості подорожі. Якщо затримка спричинює перевищення тривалості подорожі вдвічі, компенсація повинна становити 50% від вартості квитка. Детальна інформація наводиться у статті 19 Регламенту (ЄС) № 1177/2010.

 


 

Стаття 20 (4) Регламенту (ЄС) № 1177/2010 передбачає певні виключення з права на компенсацію, серед іншого, з огляду на надзвичайні обставини.

 


 

Комісія вважає, що, коли органи державної влади вживають заходів, спрямованих на стримування пандемії Covid-19, такі заходи за своєю природою та походженням не сприяють нормальному здійсненню своєї діяльності перевізниками та перебувають поза межами їх фактичного контролю.

 


 

Стаття 20 (4) відміняє право на компенсацію за умови, якщо відповідне скасування "спричинене" надзвичайними обставинами, що перешкоджають наданню послуг пасажирам, і яких не вдалося уникнути, навіть якщо були вжиті всі розумні заходи.

 


 

Під зазначену умову підпадають ситуації, коли органи державної влади або прямо забороняють певні транспортні послуги, або забороняють переміщення осіб таким чином, що фактично виключає можливість надання транспортної послуги, про яку йде мова.

 


 

Ця умова також може застосовуватися, якщо скасування відбувається за обставин, коли відповідне переміщення осіб заборонено не повністю, а обмежується особами, щодо яких застосовуються виключення (наприклад, громадянами чи резидентами відповідної держави).

 


 

Якщо жодна така людина не подорожує, судно чи корабель залишаться порожніми, якщо послуга не буде скасована. У таких ситуаціях перевізник має право не чекати до останнього та завчасно скасувати транспортну послугу (навіть не будучи впевненим у праві різних пасажирів на проїзд), для того, щоб вжити відповідних організаційних заходів, у тому числі у контексті турботи про пасажирів, яку має забезпечити перевізник. У таких випадках і залежно від обставин, скасування все ж таки може розглядатися як таке, що "спричинене" заходами, вжитими державними органами. Знову ж, залежно від обставин, це може стосуватися і випадків надання транспортних послуг у зворотному напрямку до тих рейсів, які безпосередньо пов'язані із забороною переміщення осіб.

 


 

Якщо перевізник вирішує скасувати транспортну послугу і обґрунтовує, що це рішення прийняте з метою захисту здоров'я екіпажу, таке скасування також слід вважати таким, що "спричинене" надзвичайними обставинами.

 


 

Вищезазначені питання не є і не можуть бути вичерпними, оскільки інші конкретні обставини стосовно Covid-19 також можуть підпадати під дію статті 20 (4).

 


 
 

 
 


 [1] Повідомлення Європейської Комісії — Інтерпретаційні вказівки щодо Регламенту (ЄС) №261/2004 Європейського Парламенту та Ради, що встановлює загальні правила компенсації та допомоги пасажирам у випадках відмови в посадці та скасування або тривалої затримки рейсів, а також Регламенту Ради (ЄС) №2027/97 щодо відповідальності перевізників у разі нещасних випадків з урахуванням змін внесених Регламентом (ЄС) №889/2002 Європейського Парламенту та Ради, OJ C 214, 15.6.2016, ст. 5.; 

 

Комунікація Європейської Комісії – Інтерпретаційні вказівки щодо Регламенту (ЄС) №1371/2007 Європейського Парламенту та Ради щодо прав та зобов’язань пасажирів залізничного транспорту, OJ C 220, 4.7.2015, ст. 1.

 


   


 [2] OJ L 46, 17.2.2004, ст. 1. 

   

 [3] OJ L 315, 3.12.2007, ст. 14.

   

 [4] OJ L 334, 17.12.2010, ст. 1.

   

 [5] OJ L 55 28.2.2011, ст. 1.

   

 [6] Директива (ЄС) № 2015/2302 Європейського Парламенту та Ради від 25 листопада 2015 року щодо пакетних туристичних турів та пов’язаних перевезень, яка доповнює Регламент (ЄС) № 2006/2004 та Директиву № 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради, а також скасовує Директиву Ради ЄС 90/314/ЄЕС, OJ L 326, 11.12.2015, ст. 1–33.


   

 [7] Деякі інструменти також посилаються паралельно на «продовження шляху».

   

 [8] Пункти (a) і (b) статті 8(1) Регламенту (ЄС) № 261/2004; пункти (а) і (b) статті 16 Регламенту (ЄС) № 1371/2007; пункти (а) і (b) статті 18(1) Регламенту (ЄС) № 1177/2010; пункти (а) і (b) статті 19 (1) Регламенту (ЄС) № 181/2011.

   

[9] Регламент (ЄС) № 1107/2006 Європейського Парламенту та Ради ЄС від 5 липня 2006 р. щодо прав інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю під час подорожі повітряним транспортом, ОJ L 204, 26.7.2006, с. 1–9.

 [10] Справа C-12/11, McDonagh, ECLI: EU: C: 2013: 43, пункт 30 та пункт 4.3.3. Інтерпретаційних рекомендацій.

   

 [11] Див. Справу C-509/11 ÖBB Personenverkehr ECLI: EU: C: 2013: 613.

   

 [12] Права на перенаправлення або відшкодування (пункт 4.2) та право на допомогу (п. 4.3) та право на компенсацію (пункт 4.4) не поширюються на внутрішні послуги в Хорватії, Естонії, Угорщині, Латвії, Португалії, Словаччині, Словенії , а також до послуг зі значною частиною послуги (включаючи принаймні одну заплановану зупинку), що експлуатується за межами Європейського Союзу у випадку Хорватії, Естонії, Греції, Фінляндії, Угорщини, Латвії, Словаччини та Словенії.

   

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux