• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • čeština
Симфонічним концертом у Празі вшанували пам’ять жертв Бабиного Яру
Опубліковано 04 жовтня 2021 року о 14:28

30 вересня в концертному залі імені Богуслава Мартіну в Празі відбувся концерт-реквієм «In memoriam Бабин Яр». Захід ініціювали музиканти з молодого камерного оркестру NeoKlasik Orchestr під керівництвом диригента Вацлава Дласка. Перед концертом молитву за загиблими в Бабиному Яру прочитав головний рабин Чехії, письменник Карол Сідон.


У програмі вечора прозвучали дві композиції: «Cantus (пам’яті Бенджаміна Бріттена)» Арво Пярта та Симфонія № 14 Дмитра Шостаковича, також присвячена пам’яті Бенджаміна Бріттена. І хоча безпосередньо трагедії Бабиного Яру присвячена Симфонія №13 Дмитра Шостаковича, проте чеський диригент Вацлав Дласк зупинив свій вибір саме на менш відомій Симфонії №14, яка присвячена темі насильницької смерті. 


«Прив’язку цієї симфонії до теми Бабиного Яру ми бачимо в символічній площині – вона не відображена безпосередньо в назві твору, але в його змісті, настрої, в самій музиці та текстах віршів, які Шостакович обрав для нього. Ми обрали цей твір насамперед через його надзвичайну силу та враження, яке він справляє на слухача». Усіх трьох композиторів – Арво Пярта, Дмитра Шостаковича та Бенджаміна Бріттена – пов’язує з темою Голокосту і їхня міцна віра в те, що музика має здатність пробивати мовчання, ставати мовою протесту проти знущань над людиною. 


Основоположною ідеєю, яка червоною ниткою проходить через весь концерт, стала тема смерті. Тоді як Арво Пярт зосереджується на спіритичному сприйнятті людиною смерті, симфонія Шостаковича – це протест проти насильницької смерті – смерті безіменної, жорстокої, самотньої і насамперед – смерті без пам’ятника. Про свою 14-у симфонію Шостакович написав: «Дурно протестувати проти смерті як такої, але ви можете і повинні протестувати проти насильницької смерті». 


У 14-ій симфонії Шостакович працює з текстами чотирьох поетів. Образ іспанської громадянської війни в тестах Федеріко Гарсія Лорки – співзвучний із подіями кровавого червоного терору, який був добре відомий Шостаковичу. Російський композитор мав статус «показового митця» у Радянському Союзі, з чим було пов’язано багато його внутрішніх сумнівів, які частково передано у віршах Гійома Аполлінера про вину та співвину. Тексти Марії Рільке виражають переконання композитора, що немає життя після смерті, а вірш Кюхельбекера нагадує про бажання будь-якого митця, щоб його творчість залишилася жити у віках. Під час концерту зазначені тексти майстерно виконали чеські оперні співаки Тамара Морозова (сопрано) і Йозеф Ковачич (бас).


«За часів радянського режиму було заборонено вшановувати пам’ять про жертв Голокост. Саме тому пам’ятати про звірства обох режимів – це обов’язок нашого покоління», – пояснюють своє рішення організувати концерт чеські музиканти. «Бабин Яр став зупинкою на хресному шляху людства, який триває до сьогодні. Попри всі зусилля нацистів і совітів, мертвих вдалося вивільнити з ями забуття. І це зобов’язує нас вирвати з них також тих, хто непомічений світовою увагою страждає від репресій сьогодні», – закінчив свій історичний вступ до заходу чеський історик Давід Свобода. 


Перед початком концерту відвідувачі мали змогу ознайомитися із документальною виставкою «Бабин Яр: пам'ять на тлі історії», підготовлену Музеєм історії Києва та перекладену посольством України в Чехії. Куратором виставки є київський дослідник історії Бабиного Яру Віталій Нахманович, який на 20 стендах оповідає історію цього трагічного місця в часи до Другої світової війни, під час неї та після – від складання багатоконфесійного некрополя, через Голокост і нацистський терор, радянське знищення пам’яті про Яр, до проголошення незалежності України та гідне вшанування жерт Бабиного Яру. Над текстами виставки працювали Тетяна Пастушенко (Інститут історії України НАНУ), Катерина Романова (Музей історії м. Києва), Сергій Кот (Фундація ім. Олега Ольжича), Віктор Крупина (Інститут історії України НАНУ), Михайло Тяглий (Український центр вивчення історії Голокосту), Вікторія Яременко (Український інститут національної пам’яті). 


Весь вересень виставка «Бабин Яр: пам'ять на тлі історії» була доступна до перегляду в Єврейському музеї в Празі, де 13 вересня у співпраці з посольством також відбулася лекція старшого наукового співробітника Академії наук України Тетяни Пастушенко на тему «Бабин Яр: історія і пам’ять».
 

За посиланням Ви можете прослухати запис концерту «In memoriam Бабин Яр». Виконавці: сопрано – Тамара Морозова, бас – Йозеф Ковачич, диригент – Вацлав Дласк та оркестр Neoklasik Orchestr.

Photo: Ondřej Železník  


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux